Оболонський Микола Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оболонський Микола Олександрович
Nikolay A. Obolonsky.jpeg
Народився 15 (27) жовтня 1856
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 14 (27) березня 1913 (56 років)
Київ, Російська імперія
Поховання Аскольдова могила
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність лікар
Галузь Судова медицина
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Рід House of Obolonskid
Батько Q28736222?
Нагороди
орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Оболонський Микола Олександрович (27(15).10.1856–27(14).03.1913) — суд. медик, дійсний статський радник (1902). Д-р медичних н. (1886), професор (1893), член Паризького антропологічного т-ва (з 1889).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Санкт-Петербург. Закінчив 2-гу Харків. г-зію (1875) і мед. ф-т Харків. ун-ту (1881). Спочатку працював ординатором міської Олександрівської лікарні, а через рік був обраний пом. прозектора по кафедрі суд. медицини Харків. ун-ту. Після захисту магістерської дисертації — прозектор і приват-доцент кафедри. Одночасно обіймав посаду прозектора при Харків. земських богоугодних закладах. 1886 захистив докторську дис. на тему: «О волосах в судебно-медицинском отношении». 1887–89 перебував у наук. відрядженні за кордоном (Франція, Німеччина, Австро-Угорщина), де вивчав новації в галузі суд. медицини і криміналістики. Перебуваючи в Парижі (1887), ознайомився з антропометричною системою А.Бертільйона. 1888, повернувшись до Харкова, виступив на засіданні секції харків. Т-ва дослідницьких наук із повідомленням про ототожнення особи за системою А.Бертільйона і створення в найбільших містах Франції антропометричних бюро. Аналогічні установи він пропонував заснувати і в Російській імперії. У січні 1890 в тижневику «Врач» опублікував статтю «Определение тождества лица по способу Bertillon'a», в якій ознайомив сусп-во з новим методом кримінальної реєстрації, пропонував створити антропометричні бюро за франц. зразком у С.-Петербурзі, Тюмені та Одесі (через Тюмень проходили всі злочинці, які направлялися в заслання до Сибіру, а через Одесу — усі заслані на о-в Сахалін). З 1889 — у Київ. ун-ті: екстраординарний професор, ординарний професор кафедри суд. медицини, 1902–13 був деканом мед. ф-ту. Наук. та пед. діяльність поєднував з експертною. Виступав експертом у Бейліса справі.

Осн. праці: «К казуистике судебно-медицинских вскрытий» (1883); «Материалы для судебномедицинской диагностики» (1886); «К вопросу об определении окиси углерода в крови» (1866); «О яде тарантула» (1887); «К вопросу об открытии кольхицина в трупах» (1888); «Исторический очерк развития позитивной школы о преступлении и преступнике» (1889); «Черепы преступников» (1890); «Профессиональное изменение рук» (1891); «Пособник при судебно-медицинском исследовании трупа и при исследовании вещественных доказательств» (1894); «Афекты в судебно-медицинском отношении» (1897); «Судебно-медицинская экспертиза по делу об убийстве Комарова (дело Скитских)» (1901) та ін.

Помер у м. Київ.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. 21а. СПб., 1897
  • Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). Х., 1905–06
  • Винберг А.И. Черное досье экспертов-фальсификаторов. М., 1990
  • Научно-педагогическая и практическая деятельность кафедры судебной медицины КМИ за 150-летний период её существования. К., 1991
  • Дело Менделя Бейлиса. СПб., 1999
  • Лісовий А.С. Оболонський Микола Олександрович. В кн.: Юридична енциклопедія, т. 4. К., 2002
  • Чисніков В. Піонер вітчизняної антропометрії. "Юридичний вісник України", 2005, 28 травня – 3 червня.