Обстріл Йонпхьондо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обстріл Йонпхьондо
Yeonpyeong shelling.png
Карта обстрілу острова Йонпхьондо
37°40′00″ пн. ш. 125°41′47″ сх. д. / 37.666666999999996789938° пн. ш. 125.69638899999999637° сх. д. / 37.666666999999996789938; 125.69638899999999637
Дата: 23 листопада 2010 року
Місце: Йонпхьондо, Інчхон, Південна Корея
Результат: Евакуація цивільного населення з острова Йонпхьондо[1]. Ескалація напруження між Південною Кореєю та КНДР.
Сторони
Військові сили
Невідомо Чотири гаубиці K9 Thunder
Втрати
Невідомо 4 вбито, 19 поранено

Обстріл Йонпхьондо — інцидент, який відбувся 23 листопада 2010 року в Жовтому морі, коли північнокорейська артилерія відкрила вогонь по південнокорейському острову Йонпхьондо, зробивши близько 170 пострілів[2]. У відповідь артилерія Південної Кореї відкрила вогонь по північнокорейській території.

У результаті артобстрілу були вбиті двоє морських піхотинців і двоє цивільних осіб, поранення отримали більше десятка морських піхотинців і кілька місцевих мешканців[3]. Це перша артилерійська перестрілка між Кореями з 1970 року.

Передісторія[ред.ред. код]

Синім — Демаркаційна лінія встановлена ООН у 1953 році.
Червоним — демаркаційна лінія, яку визнає КНДР.
1- острів Йонпхьондо.

Після підписання перемир'я між ООН і Північною Кореєю в 1953 році була створена демілітаризована зона між двома Кореями, розташування якої, однак, не влаштовувало Північну Корею яка вимагала відсунути її на південь, через промислові землі і деякі острови включаючи Йонпхьондо. КНДР не раз підкріплювала свої претензії військовими діями в 1999, 2002 і 2009 роках проти Південної Кореї і підривом корвета Чхонан 26 березня 2010[4]. Жертвами цих дій в Південній Кореї стало сумарно до 99 осіб.

За день до інциденту Південна Корея заявила про те, що розглядає питання про розміщення американської тактичної ядерної зброї на своїй території у відповідь на ядерну програму КНДР[5]

Артилерійський обстріл[ред.ред. код]

Вранці, 23 листопада південнокорейські війська проводили військові навчання на східному узбережжі Жовтого моря, неподалік від кордону з КНДР. Представники Північної Кореї попередньо повідомили південнокорейців про неприпустимість подібних маневрів.

У 8:34 за місцевим часом артилерійські частини КНДР зробили 170 пострілів по острову Йонпхьондо, вбивши двох і поранивши більше десятка південнокорейських морських піхотинців. Також загинули двоє цивільних осіб[6]. Цивільні і військові об'єкти, що потрапили в зону ураження, охопила сильна пожежа.

У відповідь армія Південної Кореї здійснила 80 залпів по двом набережним артилерійським базам на території КНДР з 155 мм гаубиць K9 Thunder. Через кілька годин перестрілка припинилася[3]. Військові евакуювали населення в бункери або за межі острова[7], а також перевели на військову базу острова кілька винищувачів F-16

Причини атаки[ред.ред. код]

Думки експертів про причину провокації Північної Кореї розділилися. Одні вважають, що це сталося через недавню зміну влади в КНДР. Інші вважають, що це відповідь на саміт G20, який ще більше підвищив міжнародний статус Південної Кореї.

Без уваги не залишається і той факт, що коли стало відомо про новий проект КНДР зі збагачення урану, Південна Корея підняла питання про повторне розгортання американської ядерної зброї на її території, що явно викликало невдоволення у Північній Кореї.

Північна Корея у свою чергу заявила, що під час ранкових навчань 23 листопада південнокорейським «маріонетковим флотом» була обстріляна їхня територія[8][9]. Однак пізніше, заступник міністра оборони Південної Кореї повідомив, що хоч тестові постріли і були проведені біля кордонів, але ні в якому разі не порушували його[10].

Наслідки[ред.ред. код]

Об'єкти на острові Йонпхьондо, постраждалі внаслідок атаки північнокорейської артилерії.

У результаті обстрілу острова було вбито двоє військових, важко поранені шестеро і десять залишилися з незначними травмами. Також було вбито двоє цивільних (будівельні робітники) і поранено троє. У зоні ураження почалися пожежі. Лі Хонг Гі заявив на прес-конференції про те, що КНДР могла понести значні жертви після артобстрілу.

Атака вплинула на фінансовий ринок, деякі азіатські валюти ослабли по відношенню до долара і євро, впали фондові ринки Азії. Банк Кореї скликав екстрену нараду для оцінки впливу бойових дій на ринок.

Південна Корея заборонила в'їзд своїм громадянам у КНДР і приступила до евакуації своїх громадян з КНДР. Також влада Південної Кореї пішла на безпрецедентний крок — скасування поставок продовольства постраждалим від серпневої повені 2010 року в КНДР.

Світова громадськість висловила надію, що збройний конфлікт на цьому буде завершено, і поклала відповідальність за перестрілку на КНДР[11].

Північнокорейська сторона обіцяє продовжити обстріл, якщо вважатиме свої морські кордони порушеними[12] і покладає відповідальність на новий виток ескалації напруженості на Сполучені Штати[13].

Президент Південної Кореї Лі Мьон Бак доручив військовим атакувати ракетні бази КНДР поблизу артилерійських баз у випадку повторного загострення ситуації. Через деякий час після інциденту Південна Корея також прийняла рішення посилити війська на кордоні і змінила стратегію реагування на загрози з боку КНДР. Якщо раніше вона була спрямована на запобігання конфлікту будь-якими засобами, то тепер Південна Корея буде діяти в залежності від приналежності об'єкта нападу — військового або цивільного. Також збільшено військовий бюджет Південної Кореї «щоб впоратися з асиметричними загрозами з боку Північної Кореї»[13].

Південна Корея не стала відміняти чергові спільні навчання з США, початок яких призначено на 28 листопада за участю американського авіаносця George Washington, який прибув з Японії після атаки[14].

27 листопада в Сеулі пройшла акція, що вимагає від влади жорсткіше покарати Північну Корею, в ній взяли участь тисячі людей[15].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]