Lenta.ru

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lenta.ru
Lenta.svg
Посилання lenta.ru
Тип інтернет-видання
Мови російська мова
Власник Rambler&Co
Засновник Носик Антон Борисович
Започатковано 1998
Рейтинг Alexa 660[1]
Адреса офісу Москва[2] і Варшавське шосеd[2]
CMNS: Lenta.ru у Вікісховищі

Lenta.ru («Лента.ру») — одне з провідних пропагандистських російських новинних інтернет-видань, засноване в 1999 році Антоном Носиком. Працює цілодобово, висвітлюючи світові і внутрішньоросійські новини. Головним редактором є Олексій Гореславський.

Офіційна назва — «Електронне періодичне видання „Лента.ру“ інтернет-газета (LENTA.RU)» (рос. Электронное периодическое издание «Лента.ру» интернет-газета (LENTA.RU))[3]. Видання належить холдингу Rambler Media Group, який в листопаді 2006 року був придбаний компанією Проф-Медіа (Проф-Медиа)[4].

За даними Alexa.com, сайт займає 16 місце за відвідуваністю у Росії[5]; згідно з дослідженнями, проведеними Comscore у червні 2013 року, він є п'ятим за відвідуваністю новинним сайтом Європи[6].

З 23 березня 2021 року указом Президента України, проти сайту Lenta.ru в Україні запроваджено санкції. Доступ до нього на території країни заблоковано[7].

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Колишній головний редактор Lenta.ru Галина Тимченко; її звільнення 12 березня 2014 року спричинило скандал в Рунеті

Видання засноване в 1999 році. З 2005 року Lenta.ru розвиває блок аналітичних і оглядових статей. Матеріали діляться на декілька рубрик (станом на березень 2014 року їх десять: Головне, Росія, Світ, Колишній СРСР, Економіка, Наука і техніка, Спорт, Культура, Інтернет і ЗМІ, З життя) і окремі спецпроєкти. Офіс компанії міститься в Москві.

У 2013 році сайт видання був перезапущений: дизайн і система рубрикації були повністю перероблені[8].

Скандал зі зміною головного редактора[ред. | ред. код]

12 березня 2014 Роскомнадзор виніс попередження «Ленті.ру» через інтерв'ю з одним із лідерів «Правого сектора» Андрієм Тарасенком: у ньому містилося посилання на матеріал «Дмитро Ярош: Рано чи пізно, але ми приречені воювати з Московською імперією». На думку Роскомнадзору, у цьому матеріалі «містяться висловлювання, направлені на розпалювання національної ворожнечі»[9].

Того ж дня Олександр Мамут, власник компанії «Афиша-Рамблер-SUP», до якої входить «Лента.ру» прийняв рішення звільнити з посади головного редактора Галину Тимченко, яка обіймала її з 2004 року, і призначити на її місце Олексія Гореславського[10].

Декілька десятків працівників виступили із заявою про те, що вважають цю кадрову зміну тиском на редакцію видання і спробою цензури з боку російської влади[11]. Дехто з журналістів «Ленти.ру» заявили про те, що не будуть працювати на видання під керівництвом Гореславського[12].

13 березня з редакції інтернет-видання звільнилися 39 працівників (пишучі журналісти, фоторедактори, інші), які заявили про своє небажання працювати з новим керівництвом[13].

За місяць редакцію покинуло 58 співробітників з 94, частина працівників, які подали заяву про відхід, покинули редакцію 24 березня, решта — 31 березня[14].

19 березня 2014 на публічній сторінці Lenta.ru «ВКонтакті» з'явилася заява про відділення від видання та продовженні самостійної роботи[15]. Спільноту перейменовано в «Лентач». Для офіційних потреб видання була створена інша сторінка.

Незабаром після цих подій, Галина Тимченко заявила про плани по запуску нового проєкту[16]. Новинний проєкт під ім'ям Meduza стартував 20 жовтня 2014. До складу його редакції окрім Галини Тимченко увійшли інші колишні співробітники Lenta.ru: Іван Колпаков, Ілля Азар, Андрій Козенко, Данило Туровський.

Через зміну редакційної складу кількість опублікованих новин, за словами представника Rambler&Co Софії Іванової, скоротилося в 2,5 рази, а маркетингова активність видання в соцмережах у квітні суттєво зменшилась. Через це щомісячна аудиторія Lenta.ru, за даними моніторингу TNS Web Index, скоротилася з 10,9 млн в березні до 7,3 млн осіб у квітні 2014[17].

Критика[ред. | ред. код]

У 2018 році Інститут масової інформації та texty.org.ua дослідили топ-50 інформаційних сайтів в Україні, щоб створити рейтинг медіа за ненадійністю. «Лента.ру» посіла 7 місце: під час моніторингу новин було виявлено 81 достовірну новину, 18 новин з ненадійними джерелами інформації та одна недостовірна новина. Серед цих новин 18 мали маніпулятивні заголовки, 10 новин використовували маніпуляції з емоціями. Також було виявлено 3 новини, які містили мову ворожнечі[18].

«Лента.ру» регулярно маніпулює інформацією та розповсюджує фейки[19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alexa.com — 1996.
  2. а б https://lenta.ru/info/posts/contacts/
  3. О сервере. Свидетельство о регистрации Lenta.ru. 9 сентября 2003. Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 19 серпня 2008. 
  4. Интернет-холдинг Rambler-Media приобретён компанией «Проф-Медиа». Компьюлента. 1 ноября 2006. Процитовано 19 августа 2008. [недоступне посилання з червня 2019]
  5. Lenta.ru Site Info [Архівовано 2012-04-09 у Wayback Machine.](англ.)
  6. Сайт РИА Новости вошел в двадцатку самых посещаемых сайтов в Европе [Архівовано 10 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Welle (www.dw.com), Deutsche. В Україні заблокують сайти Lenta.ru, Газета.ру, агентство ТАСС та інші | DW | 23.03.2021. DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  8. Lenta.ru обновила дизайн без «Студии Лебедева» 3 [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Роскомнадзор вынес предупреждение «Ленте.ру» из-за интервью с «Правым сектором» [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  10. В «Ленте.ру» сменился главный редактор [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  11. Дорогим читателям от дорогой редакции [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Главред «Ленты.ру» Галина Тимченко отправлена в отставку [Архівовано 15 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Из «Ленты.ру» уволились 39 человек / Лента.ру, 19:44, 13 марта 2014 [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  14. Бывшие журналисты «Ленты.ру» разбрелись по рынку [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Известия, 02.04.2014.
  15. Старое сообщество «Ленты.ру» во «ВКонтакте» превратили в самостоятельный медиапроект. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 23 листопада 2014. 
  16. Галина ТИМЧЕНКО: «Нас очень вовремя убили». Новая газета. 28 травня 2014. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 23 листопада 2014. 
  17. Суп из «Рамблера». Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 23 листопада 2014. 
  18. Хто вішає найбільше локшини?. texty.org.ua. 
  19. ЗМІ Росії запустили фейк про українського «лікаря-вбивцю» із Єнакієва. Радіо Свобода. 28 червня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. 
  20. Де виготовляють передвиборчі «фейки»: у штабах чи в ОРДЛО? (рос.). Радіо Свобода. 08 березня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. 
  21. Российские СМИ поверили историям про британских фанатов с фейк-аккаунта. BBC News Русская служба (рос.). 12 червня 2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  22. Romanyuk, Vika (3 червня 2020). «Crew Dragon сделали в России»: три фейка об успехе запуска SpaceX. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  23. Romanyuk, Vika (27 серпня 2020). Манипуляция: В украинских портах возможен “бейрутский сценарий”. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020. 
  24. Romanyuk, Vika (14 грудня 2019). Фейк: Адвокаты отказались защищать Украину в суде по Керченскому конфликту. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  25. Romanyuk, Vika (26 грудня 2015). Lenta.ru исказила слова украинского посла в ООН. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  26. Romanyuk, Vika (8 квітня 2016). Фейк: Закарпатская область потребовала у Киева автономии. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 20 листопада 2020. 
  27. Матичак, Тетяна (12 червня 2015). Фейк: 12 июня под Киевом произошло новое возгорание резервуаров с топливом. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  28. Romanyuk, Vika (10 грудня 2019). Фейк: Список “Небесной сотни” сфальфицирован, протестующих убивали свои. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  29. Юркова, Ольга (2 вересня 2019). Вот откуда «путч». Кремлёвские СМИ попугали Зеленского переворотом. StopFake (ru-RU). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]