Одарка (кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Одарка
лат. Odarka
Одарка — біля центру; навколо видно яскравий та темний ореоли викидів. Радарний знімок «Магеллана»; ширина — близько 100 км

Одарка — біля центру; навколо видно яскравий та темний ореоли викидів. Радарний знімок «Магеллана»; ширина — близько 100 км

40°48′ пн. ш. 138°12′ сх. д. / 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 40.8; 138.2Координати: 40°48′ пн. ш. 138°12′ сх. д. / 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 40.8; 138.2
Небесне тілоВенера
Типметеоритний
Діаметр8,5×6,8[1] км
Найбільша глибина600[2] м
Висота-200[3] м
Епонімім'я «Одарка»
У базах даних
Венера)
Одарка

Одарка (лат. Odarka) — метеоритний кратер на Венері. Знаходиться на рівнині Велламо поряд із грядами Нефели; координати центру — 40°48′ пн. ш. 138°12′ сх. д. / 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 40.8; 138.2 (Одарка)[4] Має подвійну западину шириною 8,5×6,8 км[1] і глибиною біля 600 м[2]. Оточений невеликим радарно-яскравим та більшим радарно-темним ореолами викидів; діаметр останнього — близько 100 км[1].

Як і інші дрібні венеріанські кратери[5], Одарку було названо не на честь конкретної людини, а просто жіночим ім'ям. Цю назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1997 році[4].

Найкращі станом на 2014 рік зображення Одарки — радарні знімки, зроблені космічним апаратом «Магеллан». Він відзняв область кратера (крім західної частини) під двома різними кутами, що дозволяє за рахунок стереоефекту отримати інформацію про його рельєф — зокрема, визначити глибину[2][1].

Одарка є подвійним кратером: вона має дві сполучені западини, оточені спільним валом. Вона добре збереглася — її не торкнулися тектонічні та вулканічні процеси. Це дозволило надійно встановити її метеоритне походження. Навколо Одарки добре видно радарно-яскраві викиди, оточені ореолом (гало) темних викидів. Її темне гало (на відміну від гало деяких інших кратерів Венери) має округлу, а не параболічну форму[3]. Судячи з розподілу викидів та форми западин, астероїд, що створив цей кратер, летів на захід-південь-захід[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Знімки «Магеллана» у режимах Left-Look Архівовано 20 серпня 2014 у Archive.is і Stereo-Look[недоступне посилання з липня 2019]
  2. а б в Herrick R. R., Sharpton V. L. (August 2000). Implications from stereo-derived topography of Venusian impact craters. Journal of Geophysical Research: Planets 105 (E8): 20245–20262. Bibcode:2000JGR...10520245H. doi:10.1029/1999JE001225. Архів оригіналу за 2014-08-23. Процитовано 2014-08-24. 
  3. а б в Odarka. Venus Crater Database (3rd release) (англ.). Lunar and Planetary Institute. 2013. Архів оригіналу за 2014-08-20. Процитовано 2014-08-24. 
  4. а б Odarka. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2008-12-30. Архів оригіналу за 2014-08-20. Процитовано 2014-08-24. 
  5. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-08-10. Процитовано 2014-08-24. 

Посилання[ред. | ред. код]