Одарка (кратер)
| Одарка лат. Odarka | ||||
.png) | ||||
|
Одарка — біля центру; навколо видно яскравий та темний ореоли викидів. Радарний знімок «Магеллана»; ширина — близько 100 км | ||||
| 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 41° пн. ш. 138° сх. д. | ||||
| Небесне тіло | Венера | |||
| Тип | метеоритний | |||
| Діаметр | 8,5×6,8[1] км | |||
| Найбільша глибина | 600[2] м | |||
| Висота | -200[3] м | |||
| Епонім | ім'я «Одарка» | |||
| У базах даних | ||||
Одарка (лат. Odarka) — метеоритний кратер на Венері. Знаходиться на рівнині Велламо поряд із грядами Нефели; координати центру — 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 41° пн. ш. 138° сх. д.[4] Має подвійну западину шириною 8,5×6,8 км[1] і глибиною біля 600 м[2]. Оточений невеликим радарно-яскравим та більшим радарно-темним ореолами викидів; діаметр останнього — близько 100 км[1].
Як і інші дрібні венеріанські кратери[5], Одарку було названо не на честь конкретної людини, а просто жіночим ім'ям. Цю назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1997 році[4].
Найкращі станом на 2014 рік зображення Одарки — радарні знімки, зроблені космічним апаратом «Магеллан». Він відзняв область кратера (крім західної частини) під двома різними кутами, що дозволяє за рахунок стереоефекту отримати інформацію про його рельєф — зокрема, визначити глибину[2][1].
Одарка є подвійним кратером: вона має дві сполучені западини, оточені спільним валом. Вона добре збереглася — її не торкнулися тектонічні та вулканічні процеси. Це дозволило надійно встановити її метеоритне походження. Навколо Одарки добре видно радарно-яскраві викиди, оточені ореолом (гало) темних викидів. Її темне гало (на відміну від гало деяких інших кратерів Венери) має округлу, а не параболічну форму[3]. Судячи з розподілу викидів та форми западин, астероїд, що створив цей кратер, летів на захід-південь-захід[3].
- ↑ а б в г Знімки «Магеллана» у режимах Left-Look [Архівовано 20 серпня 2014 у Archive.is] і Stereo-Look[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б в Herrick R. R., Sharpton V. L. (August 2000). Implications from stereo-derived topography of Venusian impact craters. Journal of Geophysical Research: Planets. 105 (E8): 20245—20262. Bibcode:2000JGR...10520245H. doi:10.1029/1999JE001225. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
- ↑ а б в Odarka. Venus Crater Database (3rd release) (англ.) . Lunar and Planetary Institute. 2013. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
- ↑ а б Odarka. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 30 грудня 2008. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
- ↑ Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
- Аркуш карти V-12 на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature
- Map-a-Planet Explorer: Venus Left-Look RADAR Map (англ.) . USGS. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. — інтерактивна карта за даними «Магеллана»