Міжнародний астрономічний союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Міжнародний астрономічний союз (МАС, англ. International Astronomical Union, IAU) — організація, що об'єднує астрономічні співтовариства всього світу. Заснована в липні 1919 в Брюсселі (Бельгія).

Логотип -Міжнародний астрономічний союз

Склад і організація[ред.ред. код]

Станом на 2009 МАС складається з країн-членів (представлених національними академіями або іншими неурядовими установами) і 10 144 індивідуальних членів[1]. Союз включає 68 національних членів. СРСР увійшов до МАС 1935 року, Україна, представлена НАНУ, приєдналася 1993.

Разом із подібними організаціями в інших галузях науки, МАС належить до Міжнародної ради наукових спілок, штаб якої розміщується в Парижі.

У союзі діють Центральне бюро астрономічних телеграм і Центр малих планет, розташовані в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії(en).

Робочими органами МАС є комісії з окремих проблем астрономії. У складі МАС діє понад 40 постійних комісій та Виконавчий комітет[2].

Деякі комісії утворюють робочі групи для вирішення окремих завдань[2].

Історія[ред.ред. код]

Історію створення МАС можна простежити, починаючи від міжнародного співробітництва за проектом «Карта неба». 1887 року постійна комісія з фотографічної карти неба поширила свої інтереси й на інші розділи астрономії і тому може вважатися фундатором МАС.

МАС був заснований 1919 року як об'єднання різних міжнародних проектів, включаючи «Карту неба» (фр. Carte du Ciel), Сонячний союз і Міжнародне бюро часу. Першим президентом союзу став Бенджамін Байо(fr). Пітер ван Рійн(nl) був президентом із 1932 до 1958. В інформаційному бюлетені № 100[3] дванадцять із чотирнадцяти колишніх генеральних секретарів (з 1964, кожен перебував на посаді три роки між Генеральними асамблеями) згадують історію МАС із її труднощами, зокрема, взаємодію з посадовцями радянського блоку, із грецькою військовою хунтою, розповідають про причини ухвалення непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі на відзнаку 500-річчя Миколая Коперника (в лютому 1973 року, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії).

Діяльність[ред.ред. код]

Раз на три-чотири роки (перерва була тільки в роки війни) в одній з країн учасниць відбуваються Генеральні асамблеї (з'їзди), регулярно організуються симпозіуми та колоквіуми фахівців..

МАС визнаний як найвища міжнародна інстанція у вирішенні астрономічних питань, які потребують співпраці та стандартизації, таких як офіційні назви астрономічних тіл і деталей на них. IAU також сприяє проведенню астрономічних спостережень у країнах, що розвиваються.

Рішення МАС[ред.ред. код]

  • На першому засіданні Генеральної асамблеї МАС у 1922 було запроваджено поділ неба на 88 сузір'їв, виключено деякі сузір'я й спрощено назви інших, визначено обриси сузір'їв. Остаточні межі сузір'їв було встановлено 1928 року. Межі було проведено уздовж небесних паралелей і кіл схилень у координатах на епоху 1875. Внаслідок прецесії координатна сітка поступово зсувається й межі сузір'їв перестали збігатися з напрямками кіл схилень та небесних паралелей, тому в пізніших атласах вони мають невеликий скіс щодо координатної сітки. (У різних народів у різні часи принцип поділу зоряного неба був різний: в IV столітті до н. е. в Китаї небо поділяли на 122 сузір'я, які включали 809 зір, у XVIII столітті в Монголії було 237 сузір'їв; в «Альмагесті» Клавдія Птолемея описано 47 сузір'їв північної неба, збережених у цьому списку, а інші сузір'я було названо Йоганом Байєром, Яном Гевелієм, А. Ройє, Нікола Лакайлем та іншими пізніше.)
  • 1930 року МАС ухвалив офіційне рішення вважати Плутон планетою.
  • У 2001-2003 роки визначив поняття «екзопланета», «коричневий карлик» та «субкоричневий карлик».
  • 23 липня 2003 на Генеральній Асамблеї МАС в Сіднеї (Австралія) було прийнято резолюцію про проголошення 2009 Міжнародним роком астрономії.
  • 2006 року, у зв'язку з відкриттям значної кількості досить великих об'єктів у поясі Койпера МАС формалізував поняття «планета» і запровадив поняття «карликова планета». МАС ухвалив рішення вважати Плутон «карликовою планетою»[4]
  • 11 червня 2008 МАС оголосив про запровадження поняття плутоїд. До плутоїдів було віднесено карликові планети Плутон і Ерида, а пізніше — Макемаке й Хаумеа. Слід зазначити, що карликова планета Церера плутоідом не є[5][6].

Виноски[ред.ред. код]

  1. About the IAU
  2. а б Міжнародний астрономічний союз // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 291—292. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  3. IAU Information Bulletin No. 100, July 2007
  4. IAU 2006 General Assembly: Resolutions 5 and 6. МАС. 24 августа 2006. 
  5. Plutoid chosen as name for Solar System objects like Pluto International Astronomical Union (News Release — IAU0804, 11.06.2008
  6. Последний безымянный плутоид Солнечной системы получил имя Хаумеа

Посилання[ред.ред. код]