Міжнародний астрономічний союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний астрономічний союз
Основні дані
Засновано 1919
Абревіатура IAU
Засновник Бенжамен Байоd
Країна  Франція
Штаб-квартира Париж[1]
Тип наукова організація[d] і міжнародна організація
Дочірня(і)
організація(ї)
Робоча група з назв зір
Членство Міжнародна наукова рада, Committee on Space Researchd[2] і Міжнаціональна Наукова Радаd[3]
Вебсторінка iau.org
Мапа
Мапа

CMNS: Міжнародний астрономічний союз у Вікісховищі

Міжнародний астрономічний союз (МАС, англ. International Astronomical Union, IAU) — організація, що об'єднує астрономічні співтовариства всього світу. Заснована в липні 1919 року в Брюсселі (Бельгія).

Склад і організація[ред. | ред. код]

Станом на 2009 рік, МАС складається з країн-членів (представлених національними академіями або іншими неурядовими установами) і 10 144 індивідуальних членів[4]. Союз включає 68 національних членів. СРСР увійшов до МАС 1935 року, Україна, представлена НАНУ, приєдналася в 1993-му.

Разом із подібними організаціями в інших галузях науки МАС належить до Міжнародної ради наукових спілок, штаб якої розміщується в Парижі.

У союзі діють Центральне бюро астрономічних телеграм і Центр малих планет, розташовані в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії.

Робочими органами МАС є комісії з окремих проблем астрономії. У складі МАС діє понад 40 постійних комісій та Виконавчий комітет[5].

Деякі комісії утворюють робочі групи для вирішення окремих завдань[5].

Історія[ред. | ред. код]

Історію створення МАС можна простежити, починаючи від міжнародного співробітництва за проєктом «Карта неба». 1887 року постійна комісія з фотографічної карти неба поширила свої інтереси й на інші розділи астрономії і тому може вважатися фундатором МАС.

МАС був заснований 1919 року як об'єднання різних міжнародних проєктів, включаючи «Карту неба» (фр. Carte du Ciel), Сонячний союз і Міжнародне бюро часу. Першим президентом союзу став Бенжамен Байо[fr] (1919—1922)[6]. Пітер ван Рейн[nl] був президентом з 1932 до 1958 року.

Перші 50 років історії Союзу добре зафіксовані[7][8]. Подальша історія записується у вигляді спогадів про минулих президентів ІАУ та генеральних секретарів. В інформаційному бюлетені № 100[9] дванадцять із чотирнадцяти колишніх генеральних секретарів (з 1964 року, кожен перебував на посаді три роки між Генеральними асамблеями) згадують історію МАС із її труднощами, зокрема, взаємодію з посадовцями радянського блоку, із грецькою військовою хунтою, розповідають про причини ухвалення непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі на відзнаку 500-річчя Миколая Коперника (в лютому 1973 року, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії). Шість минулих президентів IAU в період 1976—2003 рр. також внесли свої спогади в інформаційному бюлетені IAU № 104[10].

У 2015 та 2019 роках Союз провів конкурси NameExoworlds[11][12].

Діяльність[ред. | ред. код]

Раз на три-чотири роки (перерва була тільки в роки війни) в одній із країн учасниць відбуваються Генеральні асамблеї (з'їзди), регулярно організуються симпозіуми та колоквіуми фахівців..

МАС визнаний як найвища міжнародна інстанція в розв'язанні астрономічних питань, які потребують співпраці та стандартизації, таких як офіційні назви астрономічних тіл і деталей на них. IAU також сприяє проведенню астрономічних спостережень у країнах, що розвиваються.

Рішення МАС[ред. | ред. код]

  • На першому засіданні Генеральної асамблеї МАС у 1922 було запроваджено поділ неба на 88 сузір'їв, виключено деякі сузір'я й спрощено назви інших, визначено обриси сузір'їв. Остаточні межі сузір'їв було встановлено 1928 року. Межі було проведено уздовж небесних паралелей і кіл схилень у координатах на епоху 1875 року. Внаслідок прецесії координатна сітка поступово зсувається, і межі сузір'їв перестали збігатися з напрямками кіл схилень та небесних паралелей, тому в пізніших атласах вони мають невеликий скіс щодо координатної сітки. У різних народів у різні часи принцип поділу зоряного неба був різний: в IV столітті до н. е. в Китаї небо поділяли на 122 сузір'я, які включали 809 зір, у XVIII столітті в Монголії було 237 сузір'їв; в «Альмагесті» Клавдія Птолемея описано 47 сузір'їв північної півкулі, збережених у цьому списку, а інші сузір'я було названо Йоганом Баєром, Яном Гевелієм, А. Ройє, Ніколя Лакайлем та іншими пізніше.
  • 1930 року МАС ухвалив офіційне рішення вважати Плутон планетою.
  • 23 липня 2003 року на Генеральній Асамблеї МАС в Сіднеї (Австралія) було прийнято резолюцію про проголошення 2009 Міжнародним роком астрономії.
  • 2006 року у зв'язку з відкриттям значної кількості досить великих об'єктів у поясі Койпера МАС формалізував поняття «планета» і запровадив поняття «карликова планета». МАС ухвалив рішення вважати Плутон «карликовою планетою»[13].
  • 11 червня 2008 року МАС оголосив про запровадження поняття плутоїд. До плутоїдів було віднесено карликові планети Плутон і Ерида, а пізніше — Макемаке й Гаумеа. Слід зазначити, що карликова планета Церера плутоїдом не є[14][15].
  • Навесні 2023 року, згідно з повідомленням наукового видання Astronomy&Astrophysics, науковці Міжнародного астрономічного союзу попередили суспільство, що супутники системи Starlink можуть перешкодити досліджувати космос. Супутники випромінюють сигнали на частотах між 110 і 188 МГц. На переконання вчених, це може завадити вивчати радіоастрономію, оскільки саме цю частоту використовують супутники низхідного зв'язку. Науковці попереджають, що щороку кількість супутників Starlink збільшується і вони дедалі більше впливають на космос. Щоправда, зараз вплив не такий очевидний, але з часом він може посилитись[16][17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.iau.org/administration/secretariat/
  2. https://cosparhq.cnes.fr/about/members/international-scientific-unions/
  3. https://council.science/members/online-directory/
  4. About the IAU. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009. 
  5. а б Міжнародний астрономічний союз // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 291—292. — ISBN 966-613-263-X.
  6. Докладніше про Міжнародний астрономічний союз. Український астрономічний портал. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  7. Blaauw, Adriaan (1994). History of the IAU : the birth and first half-century of the International Astronomical Union. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. ISBN 0-7923-2979-1. OCLC 30663803. 
  8. Adams, Walter S. (1949-02). The History of the International Astronomical Union. Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.). Т. 61. с. 5. doi:10.1086/126108. ISSN 0004-6280. Процитовано 18 вересня 2022. 
  9. IAU Information Bulletin No. 100, July 2007. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009. 
  10. IAU Information Bulletin No. 104, June 2009. 
  11. Overbye, Dennis (2 грудня 2016). Twinkle, Twinkle Little [Insert Name Here]. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 червня 2022. 
  12. IAU100 Name ExoWorlds. IAU100:Under One Sky (англ.). Процитовано 6 червня 2022. 
  13. IAU 2006 General Assembly: Resolutions 5 and 6. МАС. 24 августа 2006. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009. 
  14. Plutoid chosen as name for Solar System objects like Pluto [Архівовано 24 червня 2009 у Wayback Machine.] International Astronomical Union (News Release — IAU0804, 11.06.2008
  15. Последний безымянный плутоид Солнечной системы получил имя Хаумеа. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009. 
  16. Unintended electromagnetic radiation from Starlink satellites detected with LOFAR between 110 and 188 MHz. // F. Di Vruno, B. Winkel, C. G. Bassa, G. I. G. Jozsa, M. A. Brentjens, A. Jessner, S. Garrington. A&A, Forthcoming article. Received: 10 March 2023 / Accepted: 12 May 2023
  17. Науковці зафіксували «шкідливі» промені від супутників Starlink. // Автор: Лариса Голуб. 11.07.2923, 01:56

Посилання[ред. | ред. код]