Одинець Гаврило Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одинець Гаврило Матвійович
Народився 1871
Київська губернія, Російська імперія
Помер 1945
Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність політик
Посада Член Всеросійської ради[d]

Одинець Гаврило Матвійович (1871 — 1945), український громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на Остерщині у селянській родині[1]. Грамоту вивчив майже самостійно[1]. У 1905 вступив до ПСР, з 1906 був пов'язаний з УПСР[1]. Пройшов через декілька арештів, висилання, втечі[1]. З 1917 бере активну участь в українському у національно-визвольному русі. У 1917 член Української Центральної Ради від Чернігівської губернії (територіальне представництво), член Комітету Української Центральної Ради і Малої ради. Входив до складу делегації для переговорів з Тимчасовим урядом у травні 1917 році. Належав до Української партії соціалістів революціонерів. Член Української селянської спілки.

Делегат Першого Всеукраїнського селянського з'їзду, який проходив 10—15 червня (28 травня — 2 червня) 1917 у Києві. На з'їзді разом з Миколою Ковалевським виступав з доповіддю «Про поїздку делегації Української Центральної Ради до Тимчасового уряду в Петроград».

Після поразки революції перейшов на бік більшовиків. Став одним з керівників Всеукраїнського Комітету незаможних селян, виконував обов'язки "судді" на показовому процесі у справі "СВУ".

На початку 1930-х рр. Г.Одинця репресували[2]. Через сім років Г.Одинець повернувся із заслання, щоб померти на батьківщині.

Автор спогадів про Українську Центральну Раду, брошури про "напівміфічний Селянський Інтернаціонал" - Всесвітню незаможницько-селянську спілку, віршів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Одинець Г. Мої спогади про Центральну Раду. Укр.держ.видав: Харків,1926. — 37 с.[1]>
  2. За іншими даними, його заарештували наприкінці 30-х рр.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]