Биківня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°28′ пн. ш. 30°42′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 30.700° сх. д. / 50.467; 30.700

Автошлях М 01 та селище Биківня
Биківня на старовинній Карті околиць Києва 1850 року

Биківня́ — селище, розташоване на північно-східній околиці Києва між Броварським проспектом і вул. Бобринецькою, а також уздовж вул. Радистів. Існують вулиця Путівльська та провулок Путівльський, вулиця Биківнянська та провулок Биківнянський, Броварський провулок, Кантемирівський провулок, інші. Розташоване на території Деснянського району міста Києва.

Історія[ред.ред. код]

Походження назви не з'ясоване. За непідтвердженими даними місцевість з такою назвою існувала ще в часи Київської Русі. Розташована була місцевість на болотистому відрізку шляху Київ-Чернігів, по якому проїзд для купців із товаром був ускладнений. Тому місцеві жителі замість коней впрягали биків, що спеціально для цього там утримувались, у вози, які через болота перетягували купецький товар. Від того промислу і пішла назва місцевості — Биківня[1].

На карті околиць Києва 1850 року на місці сучасної Биківні позначені населені пункти казарма Биківня (рос. казарма Быковня), корчма Биківське (рос. Быковское), болото Биківське (рос. Быковское).

У списку населенних місць за даними 1859 року згадується Биківня — хутір козачий при колодязях за 62 версти від повітового міста, 9 осіб (4 особи чоловічої статі та 5 — жіночої), 3 дворових господарства[2].

Хутір Биківня Броварської волості Остерського повіту згадується у списку 1866 року населених пунктів Чернігівської губернії (рос. Быковня, Остерский уезд[3]. У 1923—1930 роках хутір належав до Броварського району Київського округу. У 1930—1937 роках хутір входив до складу Київської приміської смуги. 4 квітня 1937 року було відновлено Броварський район, до якого увійшов хутір Биківня. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 20 жовтня 1938 року хутір Биківня був включений до складу міста Києва і увійшов до складу Дарницького району. Сучасне планування — з 50-х років XX століття.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР зі складу Дарницького району міста 23 травня 1969 року було виділено Дніпровський район. До складу нового району відійшли території на північ від Броварського проспекту у тому числі і Биківня.

Під час змін території районів, який стався у зв'язку з утворенням 1988 року Ватутінського і Харківського районів міста, до Дніпровського району відійшли Русанівка, Соцмісто, ДВРЗ і Стара Дарниця. Натомість, з Дніпровського у новостворений Ватутінський район відійшли Лісовий масив, Биківня, Куликове, Вигурівщина-Троєщина.

Під час адміністративно-територіальної реформи в місті 2001 року територія району залишилася без змін, проте, Ватутінський район було перейменовано на Деснянський.

Биківнянські могили[ред.ред. код]

У Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 1930-1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл.

У 1994 році тут заснований Биківнянський меморіальний комплекс жертвам комуністичного режиму, який тепер є національним історико-меморіальним заповідником.[4][5]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.