Окадзакі Цунеко
| Окадзакі Цунеко | |
|---|---|
| яп. 岡崎恒子 | |
 | |
| Народилася | 7 червня 1933 (91 рік) Наґоя, Японія |
| Країна |  Японія |
| Діяльність | біолог, генетикиня, молекулярний біолог, викладачка університету |
| Alma mater | Наґойський університет Aichi Prefectural Asahigaoka Senior High Schoold |
| Галузь | молекулярна біологія |
| Заклад | Наґойський університет Fujita Health Universityd |
| Нагороди | |
 Окадзакі Цунеко у Вікісховищі | |
Окадзакі Цунеко (7.06.1933) — японська дослідниця в галузі молекулярної біології. Найбільше відома через відкриття фрагментів Окадзакі разом зі своїм чоловіком Окадзакі Рейдзі.
Цунеко народилася 1933 року в префектурі Айті. Її батько працював у шпиталі в приморському містечку Ґамаґорі. Великий вплив на неї здійснили лекції Кіхара Хітоші[en] та інших японських біологів[1].
Вона поступила до Нагойського університету, який закінчила 1956 року. Того ж року одружилася з Рейдзі Окадзакі. У 1960—1963 роках, навчаючись в аспірантурі цього ж університету, виграла грант Програми Фулбрайта та працювала в США: у 1960—1961 у Вашінгтонському університеті (під керівництвом Джека Стромінгера), а далі в Стенфордському університеті в лабораторії Артура Корнберга.
Після повернення в Японію захистила докторську дисертацію та працювала в Нагойському університеті на посадах асистента професора (1965—1976), доцента (1976—1983) та професора (1983—1997). У 1997—2008 роках була професоркою Медичного університету Фуджита[en].[2]
У 2004—2007 роках Окадзакі була директоркою Стокгольмського офісу Японського товариства сприяння науці[en][2].
Також у 2008—2014 роках очолювала компанію «Chromo Research Inc.» у Нагої[2].
З 2016 року її обрали Університетським професором Нагойського університету[2].
Має 2 синів: 1963 і 1974 років народження.
Найважливішою працею Цунеко й Рейдзі Окадзакі було відкриття фрагментів Окадзакі — коротких фрагментів ДНК у 1-2 тисячі нуклеотидів, що синтезуються при реплікації ДНК на другому, відстаючому ланцюгу ДНК, де подовження має відбуватися в напрямку 3'→5'. Оскільки немає ферменту, який би робив подібний синтез, Цунеко й Редзі припустили, що синтез відбувається в звичайному напрямку 5'→3', але при цьому ДНК-полімераза має постійно «перестрибувати» в напрямку 3'→5', синтезувати фрагмент «задом наперед», а потім знову сідати вище по ланцюгу. Таким чином мали утворюватися короткі фрагменти ДНК, які потім зшивалися б ДНК-лігазою. Альтернативною гіпотезою було існування невідомої ДНК-полімерази, яка б синтезувала ДНК у напрямку 3'→5'. Підтвердилася саме гіпотеза подружжя Окадзакі.[3]
Після смерті чоловіка від променевої хвороби 1975 року Цунеко очолила дослідницьку групу й змогла довести останню частину гіпотези — виділити короткий РНК-праймер, який є затравкою для роботи ДНК-полімерази[3].
Подальші дослідження Окадзакі були пов'язані зі штучними хромосомами.
Окадзакі є лауреаткою численних наукових та державних нагород:
- Заслужена особа культури[en] (2015)
- Орден Священного скарбу третього класу (2008)
- Медалі Пошани з пурпуровою стрічкою (2000)
- Премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці» (2000)
У 2015 році Нагойський університет заснував Премію імені Цунеко й Рейджі Окадзакі, яку присуджують молодим ученим за внесок у дослідження в галузі біології[4]
- ↑ 岡崎 恒子. 岡崎フラグメントと私. JT Biohistory Journal, No. 32 2019(яп.)
- ↑ а б в г My Life & Okazaki Fragments. IAR Letter, vol.15, March 2017 [Архівовано 2017-12-28 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б Burgers, Peter M. (2019). Solution to the 50-year-old Okazaki-fragment problem. Proceedings of the National Academy of Sciences. 116 (9): 3358—3360. doi:10.1073/pnas.1900372116. ISSN 0027-8424.(англ.)
- ↑ About the Tsuneko and Reiji Okazaki Award(англ.)
- Picking up the pieces — Tsuneko Okazaki. The Genetics Society Podcast, Mar 28 2019(англ.)
|
Це незавершена стаття про японського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |