Артур Корнберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Корнберг
англ. Arthur Kornberg
Народився 3 березня 1918(1918-03-03)
Бруклін, Нью-Йорк
Помер 26 жовтня 2007(2007-10-26) (89 років)
Стенфорд, штат Каліфорнія, США
Країна США США
Діяльність лікар, біохімік, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник-документаліст, хімік
Alma mater Вісконсинський університет
Галузь генетика
Заклад Стенфордський університет, Єльський університет, Рокфеллерівський інститут медичних досліджень
Науковий керівник Северо Очоа і Карл Фердинанд Корі
Аспіранти, докторанти Ренді Шекман
James Spudichd
Tania A. Bakerd
Douglas Lee Brutlagd
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Європейська організація молекулярної біології
Американське філософське товариство[1]
AAAS[1]
Відомий завдяки: відкриття явища генетичної рекомбінації, відкриття концепції «один ген — один фермент»
У шлюбі з Sylvy Kornbergd
Діти Роджер Девід Корнберг
Thomas B. Kornbergd
Нагороди

CMNS: Артур Корнберг у Вікісховищі

Артур Корнберг (англ. Arthur Kornberg; 3 березня 1918, Бруклін, Нью-Йорк — 26 жовтня, 2007, Стенфорд, штат Каліфорнія, США) — американський біохімік, член Національної академії наук США, Американської академії наук і мистецтв та Американського товариства вчених-біологів, а також іноземний член Лондонського королівського наукового товариства.

Біографія[ред. | ред. код]

Артур Корнберг народився в сім'ї іммігрантів з польської Галичини Йосефа Корнберга та Олени Кац. Закінчив Сіті-коледж у Нью-Йорку і Рочестерський університет. У 1942 був офіцером медичної служби Берегової охорони США. У 1942-1952 працював в Національному інституті здоров'я в Бетесді, в 1947 протягом року — в Медичній школі Нью-Йоркського університету як запрошений дослідник в лабораторії Очоа. З 1953 по 1959 — керівник відділу мікробіології університету Дж. Вашингтона в Сент-Луїсі (штат Монтана), з 1959 — професор факультету біохімії Стенфордського університету, до 1969 — декан факультету.

Артур Корнберг — визнаний авторитет в області біохімії ферментів. Його перші роботи присвячені проміжним продуктам метаболізму і ферментам, що беруть участь в їх утворенні. Ці дослідження привели до відкриття хімічних реакцій, відповідальних за синтез флавінаденіндинуклеотиду і дифосфоуридинуклеотиду — коферментів (термостабільних водорозчинних компонентів ферментів), що беруть участь в окисно-відновних процесах в клітці.

Досліджуючи механізм синтезу нуклеотидів — мономірних одиниць ДНК і РНК, — Корнберг підійшов до проблеми їх з'єднання один з одним (полімеризації). Виділив і очистив фермент, який називається тепер ДНК-полімеразою, що каталізує копіювання (реплікацію) ДНК при поділі клітини. У 1967 році, використовуючи вірус Сіншмейера як матрицю, Корнберг і Гуліа вперше отримали в пробірці біологічно активну ДНК.

Вперше експериментально відтворив ферментативно синтез ДНК і РНК (Нобелівська премія з фізіології або медицини, 1959, спільно з Северо Очоа).

Роботи Корнберга відкрили нові напрями не тільки в біохімії і генетиці, але і в лікуванні спадкових захворювань і раку.

Артур Корнберг дуже багато працював і в старості, помер від простудного захворювання.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Ферментативний синтез ДНК» ("Enzymatic Synthesis of DNA) (1961)
  • «Біосинтез ДНК» («Biosynthesis of DNA») (1964)
  • «Синтез ДНК» («DNA Synthesis») (1974).
  • For the Love of Enzymes: The Odyssey of a Biochemist. Harvard University Press, Cambridge, MA, 1989, ISBN 0-674-30776-3
  • The Golden Helix: Inside Biotech Ventures. University Science Books, 2002, ISBN 1-891389-19-X

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія лабораторій Пола Люіса по хімії ферментів Американського хімічного товариства (1951)
  • Нобелівська премія з фізіології і медицини «за відкриття механізмів біологічного синтезу рибонуклеїнової і дезоксирибонуклеїнової кислот» (1959)
  • Премія за наукові досягнення Американської медичної асоціації (1968)
  • Премія Люсі Уорт Джеймс Товариства медичної онкології (1968)
  • Премія Бордена за медичні дослідження Асоціації американських медичних коледжів (1968)
  • Національна наукова медаль США (1979)

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Його батьками були Джозеф Корнберг і Олена Корнберг (Кац).
  • Дружина — Сільві Рут Леві (з 1943 р.) (померла 1986 р.) — проводила дослідження в області біохімії.
  • Три сини: Роджер Корнберг, Томас Корнберг, Кеннет Корнберг
  • Дружина — Шарлін Уолш Ліверінг англ. Charlene Walsh Levering, (з 1988 р.) (померла у 1995 р.)
  • Дружина Керолін Діксон англ. Carolyn Dixon (з грудня 1998)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б NNDB — 2002.