Окулярник велалавельський
| Окулярник велалавельський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zosterops vellalavella Hartert, 1908 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Окулярник велалавельський[2] (Zosterops vellalavella) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Соломонових Островів.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла жовтувато-оливкова. Навколо очей білі кільця, які перетинаються чорними смугами, що ідуть від дзьоба до очей. Махові і стернові пера бурі з широкими жовтувато-оливковими краями. Горло жовтувато-оранжеве, відділене від сіруватих грудей і живота оливковою смугою. Гузка жовта. Очі червонувато-карі, дзьоб яскраво-жовтий, лапи жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів дзьоб бурувато-роговий, лапи сірі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Велалавельські окулярники є ендеміками острова Велья-Лавелья. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах і на узліссях, а також на кокосових плантаціях.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція велалавельських окулярників складає менше 1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops vellalavella. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |