Лутковський Олексій Іванович
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| Лутковський Олексій Іванович | |
|---|---|
| Лутковский Алексей Иванович | |
| Народився | 1743 |
| Помер |
1814 с. Алєксєєвка |
| Поховання | біля церкви св. Івана Богослова |
| Громадянство | Російська Імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | офіцер, землевласник |
| Титул | шляхтич[d] |
| Військове звання | секунд-майор |
Лутко́вський Олексíй Івâнович (1743—1814, с. Алєксєєвка), дворянин, землевласник, офіцер Чорного гусарського полку в період існування Єлисаветградської провінції (1764—1782), засновник с. Алєксєєвка (тепер с. Лутківка Маловисківської територіальної громади Кіровоградської області)
Життєпис[ред. | ред. код]
Належав до старовинного російського дворянського роду, засновниками якого в с. 16 ст. були Іван і Томило Істоміни -Лутковські. Народився в 1743 році в родині капітана (з 1733 р.) Івана Гавриловича Лутковського, як дворянин перебував на військовій службі, під 1767 роком порутчик Олексій Лутковський згадується у списку Чорного гусарського полку. Згодом отримав звання гусарського секунд-майора (молодший штаб-офіцерський чин у російських військах 18 ст.).
Був одружений на княжні Марії Сергіївні Баратовій (1755—1816) — рідній сестрі Катерини Сергіївни Баратової (Кудашевої), яка була дружиною князя Кудашева — власника Маловисківських земель в к. 18 ст. Подружжя дало початок чисельній Олексіївській гілці Лутковських, життя і діяльність представників якої пов'язане з історією с. Лутківка. Всього у подружжя народилося семеро дітей-4 доньки та 3 синів[1].
Як встановив дослідник Б.Шевченко, в 1767 році Олексій Лутковський отримав під заселення слободи земельну дачу на 48 дворів розміром 1248 дес., на якій утворюється слобода Алєксєєвка (сучасне с. Лутківка, яке носило назву «Олексіївка» до с. 20 ст.). На початок 1783 р. тут налічувалось вже 30 дворів. За його життя, в 1780-82 рр., в с. Алєксєєвка було вперше побудовано православний дерев'яний храм св. Івана Богослова (не зберігся, був перебудований).
В 1814 р. засновник села помер і був похоронений «в ограде церкви, им построенной»[2].Земельні володіння успадкували дружина та діти.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постолюк П.І. З історії населених пунктів Мануйлівської сільської ради. Історична розвідка ч.1 до 1917 р. (2018) .pdf. Google Docs. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Постолюк П. Історична довідка про с. Лутківка для газети 2018 .doc. Google Docs. Процитовано 23 березня 2020.