Айвазовська Ольга Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ольга Айвазовська)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айвазовська Ольга Павлівна
Народилася 9 листопада 1981(1981-11-09) (42 роки)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність громадська активістка
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

О́льга Па́влівна Айвазо́вська (9 листопада 1981[1]) — українська громадська діячка.

Народилася 9 листопада 1981 року.[1] Родом з Тернопільської області, Заліщицького району.[джерело?] Навчалася у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (факультет української філології та журналістики).[2] З 2020 року в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Т. Шевченка, спеціальність — право.[прояснити][джерело?] Закінчила програми «Демократія та права людини» Центру демократії, розвитку та верховенства права (CDDRL) Стенфордського університету у 2016 році.[джерело?] Була слухачкою навчальних лідерських програм, зокрема, Аспен Інститут Київ «Відповідальне лідерство»[джерело?] та Української школи політичних студій.[3]

З 2001 року займається спостереженням виборчого процесу в Україні[4]. У 2000—2004 роках обіймала посаду голови Черкаської обласної громадської молодіжної організації «Молода Просвіта». У 2006 році стала співзасновницею ВГО «Громадянська мережа „ОПОРА“»[5]. З 2007 року — головною редакторкою Всеукраїнського друкованого видання «Точка ОПОРИ». З 2009 року — голова правління ВГО «Громадянська мережа „ОПОРА“»[2]. У 2016—2018 роках Ольга була експерткою української сторони в політичній підгрупі Трьохсторонньої контактної групи в Мінську на перемовинах з питань врегулювання військового конфлікту на Донбасі.[6]

З 2018 року очолює правління Міжнародного Фонду «Відродження». 2020 року Голову правління, координаторку політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольгу Айвазовську обрано Головою правління Глобальної мережі національних спостерігачів за виборами (GNDEM)[7]. Глобальна мережа національних спостерігачів за виборами наразі складається з 251 організації-члена у 89 країнах та 9 регіональних членів мережі у Африці, Азії, Європі, Латинській Америці і Карибському басейні та на Близькому Сході і Північній Африці. Організації формують цю глобальну мережу в напрямку діяльності з непартійного громадського моніторингу виборів з метою забезпечення чесного виборчого процесу, підвищення підзвітності урядів та політичних партій, зниження потенціалу насильства з політичних мотивів і укріплення права громадян на участь в управлінні державою.[8]

За версією журналу «Фокус» входить до списку 100 найвпливовіших жінок України з 2014 по 2020 рік[9][10][11][12][13][14][15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ольга Айвазовська — Про автора [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Народні блоги.
  2. а б Ольга Айвазовська про конкурентність парламентських виборів-2012[недоступне посилання з червня 2019] // SumyNews, 07.09.2012.
  3. Лектори. www.usps.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  4. Андрей Ильенко и Ольга Айвазовская о децентрализации и выборах в Чернигове [Архівовано 23 липня 2021 у Wayback Machine.][недоступне посилання з 27 січня 2022] // Радио Вести, 31.07.2015.
  5. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.], юридична особа за кодом ЄДРПОУ 34603047 — Міністерство юстиції України.
  6. Проблема не в Мінську, а в Путіні і Кремлі, ми неправильно визначаємо мішені – Айвазовська. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  7. Introducing GNDEM Talks. Global Network of Domestic Election Monitors (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  8. Ольга Айвазовська стала Головою правління GNDEM. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  9. 100 самых влиятельных женщин Украины 2014 года [Архівовано 10 червня 2015 у Archive.is] // Фокус, 18.11.14. (рос.)
  10. 100 самых влиятельных женщин Украины. Полный список [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Фокус, 09.11.2015. (рос.)
  11. 100 самых влиятельных женщин Украины. Полный список. ФОКУС (рос.). 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  12. Королевы успеха. 100 самых влиятельных женщин Украины. ФОКУС (рос.). 2 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 22 березня 2021.
  13. Первые среди равных. 100 самых влиятельных женщин Украины. ФОКУС (рос.). 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 22 березня 2021.
  14. Беспрецедентное обновление. 100 самых влиятельных женщин Украины. ФОКУС (рос.). 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  15. Стратеги и бизнесвумен. 100 самых влиятельных женщин. ФОКУС (рос.). 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 22 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]