Ольга Бреескін
| Ольга Бреескін | |
|---|---|
| ісп. Olga Breeskin Torres | |
 | |
| Народилася |
22 вересня 1951 (72 роки) або 12 вересня 1951[1] (72 роки) Мехіко, Мексика |
| Країна |
 Мексика |
| Діяльність | акторка, кіноакторка |
| Знання мов | іспанська |
| IMDb | ID 0106788 |
Ольга Бреескін Торрес (22 вересня 1951 або 12 вересня 1951, Мехіко) — мексиканська скрипалька, танцівниця та актриса, одна з найвідоміших мексиканських ведет 1970-х та 1980-х років. Після навернення до християнства вона представляла себе лише як скрипалька.
Раннє життя[ред. | ред. код]
Ольга Бреескін народилася 1951 року в Мехіко в родині українського скрипаля та диригента Еліаса Бреескіна. Вони з братом у дитинстві вчилися грати на скрипці від батька. Ольга Бреескін у 13-річному віці разом з братом були змушені утримувати сім'ю і почали грати на своїх скрипках за чайові в ресторанах. Пізніше Бреескін зізналася, що залишила частину чайових для себе, сховавши їх у взутті. Пізніше Ернесто Вальц, власник мережі нічних клубів Мехіко, дізнався, що Бреескін грає на скрипці, щоб отримати гроші на життя та їжу. Визнаючи її талант і природну красу, він найняв її для виступів у багатьох своїх нічних клубах і створив для неї нічний клуб.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Ольга Бреескін здобула популярність у 1970-х роках завдяки своєму кабаре, де вона танцювала та грала на скрипці у трико французького крою. Вона стала хедлайнером в нічному клубі «Бельведер», розташованому в пентхаусі готелю Continental. (Раніше він був відомий як готель Hilton).[2] Її виступ у нічному клубі Hotel Continental був заснований на шоу в стилі Лас-Вегаса, у якому були численні дублюючі танцюристи та повна шоу-група, яка супроводжувала Бреескін. Вступною піснею для її шоу була «Todos Queremos Ver A Olga (Ми всі хочемо бачити Ольгу)» . Телевізійна мережа Televisa розробила 30-секундну телевізійну рекламу, де Ольга одягла трико французького крою з блискучими стрічками, які відлетіли від її тіла, коли вона оберталася, вона зупинилася, поклала руку на стегно та з іншого рукою жестом показав «йти сюди». Це був досить хтивий рекламний ролик для консервативної Мексики. Але Мексика була загіпнотизована чарами Ольги Бреескін. Роками щовечора її виступи проходили з аншлагами. Нічні клуби привели до зйомках у ряді фільмів. Її найбільш впізнаваним фільмом став Nora la Rebelde . Протягом багатьох років вона вважалася жінкою номер один у Мексиці. Мексиканська преса називала її «Номер один» або «Супер Ольга». Готель Continental, де вона виступала, був повністю зруйнований під час землетрусу 1985 року в Мехіко .[3] У 1990-х роках Бреескін з'являлася в деяких телевізійних програмах і мексиканських теленовеллах, а потім переїхала до американського Лас-Вегаса.
Зараз Ольга Бреескін проживає та працює в Лас-Вегасі, штат Невада у США. Вона веде популярне радіо-шоу і час від часу виступає в нічному клубі. 5 вересня 2014 року Бреескін виступила для оркестрового класу середньої школи Алонсо Де Леона. Відмінники були в захваті від неї.
У 2016 році Бреескін разом з іншими відетками, такими як Лін Мей, Россі Мендоса, Ванда Се і Принцеса Ямал, знялася в документальному фільмі «Нічні красуні» режисера Марії Хосе Куевас.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Коли Ольга Бреескін вийшла заміж за нью-йоркського танцівника Джоуї Дусетта, мексиканська преса запитала її, чому вона вийшла заміж за американця, а не за мексиканця. Її відповідь була: «Чоловік-мексиканець ніколи б не дозволив мені носити костюм розміром з поштову марку».[4] У родині Джо і Ольги Бреескін народилася одна дитина, Алан. Пізніше Бреескін відкрила клініку для досліджень і догляду за астматичними дітьми в Лас-Вегасі, штат Невада.
Перетворення[ред. | ред. код]
Зіткнувшись зі смертю матері та впавши в депресію через пристрасть до алкоголю, наркотиків та азартних ігор, у 2007 році Ольга Бреескін відвідала релігійні збори і охрестилася. Відтоді вона ділиться своїм свідченням на християнських службах. Зараз вона грає у церквах та на різних християнських зібраннях.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Фільми[ред. | ред. код]
- Ночальна Мексика (1968)
- Лос десалмадос (1971)
- Олена і Ракель (1971)
- Me he de comer esa tuna (1972)
- Lo que más queremos (1972)
- Бікіні та рок (1972)
- Диспута (1974)
- El padrino…es mi compadre (1975)
- La loca de los milagros (1975)
- Єва, ¿qué hace ese hombre en tu cama? (1975)
- El compadre más padre (1976)
- Нора бунтівниця (1979)
- Нічні красуні (2016)
Телебачення[ред. | ред. код]
- Tú y yo (1996) . . . . Лукреція Альварес Альбарран
- Останній арко ірис (1982). . . . Ельза Рівера
- Рина (1977) . . . . Сільвія
- El amor tiene cara de mujer (1971) . . . . Мілена дель Реаль
- Ель Чофер (1974). . . . Нора
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Hilton, Conrad (1957). Be My Guest.
- ↑ Excélsior. Mexico City. 21 вересня 1985.
{{cite news}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Television interview with Olga Breeskin, Televisa.
Посилання[ред. | ред. код]
- [Biography у Wayback Machine (арх. 8 грудня 2007)]
- Olga Breeskin на сайті IMDb (англ.)
- Християнське свідчення Ольги Бріскін (іспанською мовою)
|
