Опоровські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
герб Сулима

Опоровські (пол. Oporowscy) — польський шляхетський рід гербу Сулима. Давній шляхетський рід Ленчицького воєводства. Представники роду — сенатори Корони. Прізвище походить від поселення Опорув (пол. Oporów) — тепер центр ґміни Опорув Кутновського повіту Лодзинського воєводства, Польща.

Відомі Опоровські[ред. | ред. код]

  • Стефан з Опорува (пом. між 1370 i 1374) — хорунжий, суддя ленчицький.
    • N.
      • Гальшка — дружина Миколая Любранського.
    • Боґуслав — ленчицький схоластик і архідиякон, канонік ґнєзненський.
    • Мсціхна.
    • Люхна.
    • Влодзімєж — ленчицький підстолій (1370) і суддя (1387).
      • Гальшка — дружина Святополка гербу Лис.
      • Анна — дружина Бернарда гербу Доленга.
      • Миколай[pl] (бл. 1365—1425) — ленчицький підконій (1391), ловчий (1394), підкоморій (1411), староста (1418—1420) та воєвода (1419—1425).
        • Владислав (бл. 1395—11 березня 1453) — архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі (1449—1453), Куявсько-поморський єпископ (1434—1449), підканцлер коронний (1428—1434).
        • Ян Ґошлюбський з Ґошлюба — воєвода іновроцлавський.
          • Ян Ґошлюбський[pl] (пом. 1500) — познанський архідиякон (1468—1493) і канонік (1478); ґнєзненський канонік (1482—1492 і 1489), препозит (1483—1500), офіціал (1484—1500); архідиякон поморський у капітулі влоцлавській (1478—1483).
          • Станіслав з Ґошлюба і Братошевіце (бл. 1420—1489) — мечник, підстолій, стольник ленчицький.
            • Ян.
              • Вікторин.
            • Станіслав.
            • Миколай — ленчицький ловчий (1505), каштелян іновлудзький (1506—1528).
        • Стефан з Ходува й Опорува (пом. між 1454 та 1455) — каштелян бжезінський, староста цешинський, протопласта родини Ходовських (пол. Chodowski).
          • Малґожата — дружина Сецеха з Ленкува гербу Топор.
          • Марцін з Віслкі.
          • Проспер.
          • Миколай.
        • Боґуслав (бл. 1400—1453) — писар земський ленчицький (1426), каштелян кавальський (1438—1439), воєвода іновроцлавський (1439—1452).
          • Мацей Служевський зі Служева (пом. 1501) — каштелян крушвицький (1475—1480), бжесць-куявський (1480—1491); воєвода іновроцлавський (1491—1494), бжесць-куявський (1494—1496), ленчицький (1496—1501).
            • Пйотр Служевський (пом. 1550) — каштелян ковальський (1520—1524), іновроцлавський (1526—1535), ленчицький (1535—1538), каліський (1538—1539); воєвода каліський (1539—1550).
            • Мацей.
            • Ян.
          • Ян.
          • Миколай.
          • Флоріан Шрубський зі Шрубська (пом. 1482/1496) — підчаший іновроцлавський.
            • Ян.
            • Пйотр.
          • Боґуслав.
          • Владислав.
            • Ян.
            • Миколай Ґрохольський.
          • Завіша.
          • Ядвіга — дружина Миколая Борека з Осечної гербу Напівон.
        • Миколай — каштелян бжезінський (1455—1469).
        • Барбара — дружина плоцького каштеляна Сафіна Щавінського.
        • Пйотр з Опорува[pl] (бл. 1405—1467) — ленчицький хорунжий більший (1434), староста (1447—1451), підкоморій (1450) і воєвода (1454—1467); староста крушвицький (1464).
          • Анджей (бл. 1440—1483) — секретар королівський (1464—1479) і підканцлер коронний (1479—1483), адміністратор перемишльської дієцезії та перемишльський єпископ (1479—1480), куявсько-поморський єпископ (1480—1483).
          • Софія — дружина Бартоломея Ґрущинського[pl].
          • Ян (1435—1494) — писар земський ленчицький (1463), каштелян бжезінський (1469—1475), бжесць-куявський (1473—1480); староста (1482—1486) і воєвода (1480—1484) іновроцлавський, воєвода бжесць-куявський (1484—1494); дружина — Зофія, дідичка Куликова.
            • Петронела Пйотруша — дружина Яна «сеньйора» Данаборського.
            • Гелена.
            • Ельжбета дружина Яна Косцелецького[pl].
            • Зофія — дружина Фелікса Ґульшевського.
            • Ян (бл. 1470—1540) — каштелян (1507—1514) і староста крушвицький (1508); каштелян бжесць-куявський (1514—1525), воєвода іновроцлавський (1525—1532), бжесць-куявський (1532—1540). 4 червня 1508 року він разом із братом Анджеєм провели поділ спільного майна, згідно з яким Ян отримав по матері маєтки в Галицькій Русі, серед яких — половина Куликова.[1].
              • Анна — дружина Томаша Любранського.
            • Анджей — канонік влоцлавський (1498).
            • Фелікс.
          • Миколай — підстолій ленчицький (1445), каштелян крушвицький (1465—1475), бжезінський (1475—1480), бжесць-куявський (1479—1480).
            • Беата з Опорува — дружина Давида Бучацького[2].
            • Зофія — дружина Каспера Лещинського.
            • Ядвіга — дружина Анджея Ніщицького[3].
            • Анджей[pl] (пом. 1540) — каштелян крушвицький (1505—1507), бжесць-куявський (1507—1514), ленчицький (1514—1523); воєвода іновроцлавський (1523—1525), бжесць-куявський (1525—1532), ленчицький (1532—1542).
              • Анна — дружина Яна Братошевського.
              • Амброзій.
              • Еразм — староста крушвицький (1540).
              • Миколай — ловчий сєрадзький (1520), велюнський підкоморій (1530) і каштелян (1534—1561).
                • Аґнєшка.
                • Зофія — дружина Яна Томіцького[pl].
                • Катажина — дружина Вацлава Заремби та Яна Давідовського.
                • Єронім.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kowalska H. Oporowski Jan h. Sulima (ok. 1470—1540) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXIV/1, zeszyt 100. — S. 137.
  2. Dörflerówna A. Buczacki Dawid, h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III. — S. 81. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0.(пол.)
  3. Niszycki (początkowo Radzanowski) Andrzej z Niszyc h. Prawdzic (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 134—135. (пол.)
  4. Małecki J. Herburt Jan h. własnego (zm. ok. 1570) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/3, zeszyt 42. — S. 439—440. (пол.)
  5. за Несецьким.— С. 476

Джерела[ред. | ред. код]