Опус мікстум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Опус мікстум (від лат. opus mixtum — «змішана робота»), або opus vagecum і opus compositum — вид мурування в давньоримській архітектурі, змішане цегляно-кам'яне мурування (із цегляними прокладками), внаслідок чого на чільній поверхні створюються двокольорові смуги різної фактури.

Може сполучатися з мулярськими роботами опус ретікулатум й опус теселатум.

Опус мікстум застосовували, зокрема, в добу імператора Адріана (ІІ століття н. е.).

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Roth, Leland M. (1993). Understanding Architecture: Its Elements, History and Meaning (вид. перше). Boulder, CO: Westview Press. ISBN 0-06-430158-3.