Основа Льюїса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Осно́ва Лью́їса (англ. Lewis base) — хімічна частинка (наприклад, амін, фосфін, карбаніон чи ін.), що віддає електронну пару на зв'язок з кислотою Льюїса, координуючись з нею в аддукт Льюїса:

R3B + :NR3 → R3B–NR3

Джерела[ред. | ред. код]