Особові дані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Особові дані, також Персональні дані (англ. Personal data) — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.[1]

В Україні є чинним Закон «Про захист персональних даних», який був прийнятий для приведення національного законодавства у відповідність з міжнародними вимогами.

Міжнародним актом, який регулює використання і захист особових даних є Конвенція Ради Європи «Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці персональних даних» від 28 січня 1981 року.[2]

Що становить особові дані?[ред.ред. код]

Наступні дані, що часто використовуються вирізнення конкретної особи, означені як особові Управлінням США з менеджменту й бюджету:

На семінарі, проведеному 6 серпня 2012 року Державною службою України з питань захисту персональних даних був приведений такий перелік особових даних:[3]

Згідно із законодавством більшості європейських держав особові дані розділяються за критерієм «чутливості» на дані загального характеру і «чутливі»(вразливі) особові дані. 
Загальні особові дані
  • ідентифікаційні дані (прізвище, ім'я, по батькові, адреса, телефон тощо);
  • паспортні дані;
  • особисті відомості (вік, стать, сімейний стан тощо);
  • склад сім'ї;
  • освіта;
  • професія;
  • житлові умови;
  • спосіб життя;
  • життєві інтереси та захоплення;
  • споживчі звички;
  • фінансова інформація;
«чутливі» особові дані
  • Інформація про расове, етнічне походження та національність;
  • Відомості, що стосуються політичних, світоглядних та релігійних переконань;
  • Відомості про членство в політичних партіях, профспілках, релігійних або громадських організаціях;
  • Відомості про стан здоров'я і статеве життя;
  • Генетичні і біометричні дані;
  • Місце знаходження та шляхи пересування особи;
  • Інформація щодо застосування до особи заходів в рамках трудового слідства;
  • Інформація щодо вчинення щодо особи різних видів насильства

Відповідальність за порушення захисту або використання[ред.ред. код]

2 травня 2011 року у Верховній раді було прийнято проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних», 21.06.2011 року Закон підписав Президент України.[4] Доповненою цим Законом до КУпАП статтею 188-39 «Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних», передбачено відповідальність за наступні проступки:

  • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються.
  • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних.
  • Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних.
  • Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]