Особові дані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Особо́ві да́ні, також персональні дані — це інформація, яка може бути використана для ідентифікації, контакту або знаходження конкретної людини, або може бути використана разом з іншими джерелами, щоб однозначно ідентифікувати окрему конкретну людину.

В Україні є Закон «Про захист персональних даних», який був прийнятий для приведення національного законодавства у відповідність з міжнародними вимогами. Необхідність цього полягає в ймовірному посиленні обміну інформацією про фізичних осіб між правоохоронними органами України та іноземних держав під час проведення Чемпіонату Європи з футболу-2012.

Міжнародним актом, який регулює використання і захист особових даних є Конвенція Ради Європи «Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці персональних даних» від 28 січня 1981 року.

Що становить особові дані?[ред.ред. код]

Наступні дані, що часто використовуються вирізнення конретної особи, означені як особові Управлінням США по менеджменту і бюджету:

На семінарі, проведеному 6 серпня 2012 року Державною службою України з питань захисту персональних даних був приведений такий перелік особових даних:[1]

Згідно із законодавством більшості європейських держав персональні дані розділяються за критерієм «чутливості» на дані загального характеру і «чутливі»(вразливі) персональні дані. 
Загальні персональні дані
  • ідентифікаційні дані (прізвище, ім'я, по батькові, адреса, телефон тощо);
  • паспортні дані;
  • особисті відомості (вік, стать, сімейний стан тощо);
  • склад сім'ї;
  • освіта;
  • професія;
  • житлові умови;
  • спосіб життя;
  • життєві інтереси та захоплення;
  • споживчі звички;
  • фінансова інформація;
«чутливі» персональні дані
  • Інформація про расове, етнічне походження та національність;
  • Відомості, що стосуються політичних, світоглядних та релігійних переконань;
  • Відомості про членство в політичних партіях, профспілкових спілках, релігійних або громадських організаціях;
  • Відомості про стан здоров'я і статеве життя;
  • Генетичні і біометричні дані;
  • Місце знаходження та шляхи пересування особи;
  • Інформація щодо застосування до особи заходів в рамках трудового слідства;
  • Інформація щодо вчинення щодо особи різних видів насильства

Відповідальність за порушення захисту або використання[ред.ред. код]

02.06.2011 року у Верховній раді було прийнято проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних», 21.06.2011 року Закон підписано Президентом України. Доповненою цим Законом до КУпАП статтею 188-39 «Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних», передбачено відповідальність за наступні проступки:

  • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються.
  • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних.
  • Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних.
  • Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]