Остання битва (фільм, 1983)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остання битва Picto infobox cinema.png
фр. Le Dernier Combat
DunePyla.JPG
Жанр Постапокаліпсис, фантастика, драма, хорор, пригоди, треш, німе кіно
Режисер Люк Бессон
Продюсер Люк Бессон, П'єр Жоліве, Костянтин Александров
Сценарист Люк Бессон, П'єр Жоліве
У головних
ролях
П'єр Жоліве
Жан Боуісе
Фріц Віппер
Жан Рено
Крістіан Крюгер
Моріс Ламі
Петра Мюллер
Оператор Carlo Varini[d]
Композитор Ерік Серра
Кінокомпанія Les Films du Loup
Тривалість ~ 92
Мова фільм без жодного слова
Країна Франція Франція
Рік 1983
IMDb ID 0085426

«Остання битва» (фр. Le dernier combat, англ. The Last Battle) — постапокаліптичний французький фільм режисера Люка Бессона про виродженя Цивілізації після глобальної катастрофи. Фільм цілковито німий, — люди у сюжеті розучилися розмовляти. Прем'єра фільму відбулася 6 квітня 1983 року, (Франція). Місця зйомок: Дюна дю Пила, Пила-сюр-Мер, Жиронда, Франція.

Режисер мав на меті показати моральний розклад і дегенерацію цивілізації у майбутньому, після причинно-наслідкової глобальної катастрофи.

Сюжет[ред. | ред. код]

Мали рацію ті, хто пророкував цивілізації занепад і вмирання. Земля пережила глобальну катастрофу і занурилася в пітьму дикості. Цивілізації прийшов кінець. Вижили небагато — і небагато з небагатьох зберегли розум. Люди втратили здатність до мови і послуговуються лише знаками.

Уцілілі туляться в руїнах міст, ведучи щоденну жорстоку війну за виживання в новому безжальному світі, як герої цього фільму, раз за разом відбивають нальоти бандитів на останній острівець порядку — будівлі психіатричної клініки в серце зруйнованого міста.

Це їх остання битва з наступаючим Хаосом і Смертю. Битва, яку не можна програти…

Усе це підтверджують факти моральної дегенерації залишків суспільства: у самому початку стрічки, головний герой займається сексом з надувною лялькою, або вигляд жінки у клітці — сексуальної рабині, чи раба гнома…

Актори[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]