Остання ставка містера Енніока
Остання ставка містера Енніока | |
|---|---|
| Последняя ставка мистера Энниока | |
 Кадр з фільму | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Володимир Гардін |
| Сценарист | Герман Вечора |
| На основі | «Життя Гнора» Олександра Гріна |
| У головних ролях | Іона Таланов Олег Фреліх Зоя Баранцевич |
| Оператор | Борис Завелєв |
| Художник | Володимир Єгоров |
| Кінокомпанія | ВУФКУ Ялта |
| Тривалість | 6 частин, 2 280 м |
| Мова | німий (російські інтертитри) |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1922 |
| Дата виходу | 14 березня 1922 |
| IMDb | ID 0253497  |
| Попередній | Привид блукає Європою |
«Остання ставка містера Енніока» (рос. Последняя ставка мистера Энниока), інші назви — «Поєдинок» (рос. Поединок), «Герць» (рос. Герц) — російський радянський німий фільм 1922 року, поставлений режисером Володимиром Гардіним на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ за мотивами оповідання Олександра Гріна «Життя Гнора».
Станом на 2020 рік фільм не зберігся.[1]
«У центрі картини — страйк робітників, організований інженером заводу. Інженер — керівник страйкарів — грав з підприємцем в карти, причому ставкою у грі було життя. Фабрикант, який програв, прагнучи сплатити картковий борг, спровокував робітників-страйкарів і загинув від їхніх рук».[1]
| • Іона Таланов | … | Містер Енніок, Фабрикант |
| • Олег Фреліх | … | Гнор, інженер з робітників |
| • Зоя Баранцевич | … | Кармен Редж, куртизанка |
| • Василь Ковригін | … | робітник |
- 1 2 Остання ставка містера Енніока. vufku.org, 2020
- Остання ставка містера Енніока на сайті vufku.org
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
