Остання індульгенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остання індульгенція
латис. Pēdējā indulgence
Жанр детектив
Режисер Ада Неретнієце
Сценаристи Кирило Рапопорт
Мієрміліс Стейга
Наталія Гладкова
У головних
ролях
Вія Артмане
Тетяна Поппе
Карліс Зушманіс
Оператор Харій Кукелс
Композитор Іварс Вігнерс
Художник Інара Антоне
Кінокомпанія Ризька кіностудія
Тривалість 88 хв
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1985
IMDb ID 0265562

«Остання індульгенція» (латис. Pēdējā indulgence) — радянський художній фільм режисера Ади Неретнієце. Знятий на Ризькій кіностудії у 1985 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

До директора магазину Ерна Зале з діловою пропозицією звернувся керівник взуттєвої фабрики, який налагодив на своєму підприємстві випуск неврахованих кросівок. За кожну реалізовану пару їй була обіцяна чверть виручених грошей. Взуття поставлялася по фальшивій накладній, яка в разі перевірки повинна була бути обміняна на справжню.

Про таємні махінації випадково дізнається продавщиця Ольга, яку, щоб уникнути подальших неприємностей, Ерна Зале вирішує прибрати руками свого помічника по темному бізнесу, Еріка Лубена. Він викрадає вантажівку свого колеги і робить наїзд на Ольгу в темному провулку, куди жертва була викликана підкинутим листом.

Ольгу, що вижила після замаху, доставили в лікарню. Міліція, яка давно спостерігала за підозрілим магазином, вийшла на слід передбачуваних злочинців. По черзі були арештовані всі причетні до цієї справи. Зале намагалася перекласти свою провину на Лубена, але досвідчені слідчі крок за кроком відновили весь ланцюжок подій, що відбулися.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]