Перейти до вмісту

Вія Артмане

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вія Артмане
Vija Artmane
Вія Артмане
Ім'я при народженнілатис. Alīda Vija Artmane
Народилася21 серпня 1929(1929-08-21) або 21 липня 1929(1929-07-21)[3]
Латвія Латвія
Померла11 жовтня 2008(2008-10-11)[1][2] (79 років)
Стренчі, Латвія
ПохованняПокровський цвинтар (Рига)d
Країна Латвія
 СРСР
Діяльністьакторка театру і кіно
Знання мовлатиська[4]
Роки активності19502003
ПартіяКПРС
У шлюбі зArtūrs Dimitersd
ДітиКаспар Дімітерс і Kristiana Dimitered
Нагороди
IMDbID 0037615

Ві́я (Аліда) А́ртмане (латис. Vija Artmane; 21 серпня 1929(19290821) — 11 жовтня 2008) — латиська акторка театру і кіно; ролі в побутових фільмах (На порозі бурі, Едґар і Крістіна, Театр), працювала в театрі Дайлес у Ризі. Народна артистка Латвійської РСР, Народна артистка СРСР (1969). Батько - німець, мати - українка, яку видають за польку.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вія Артмане пропрацювала 50 років у Художньому академічному театрі імені Яна Райніса.

Популярність у часи СРСР акторка здобула завдяки кінокар'єрі. Вія Артмане знялася майже в сорока фільмах — зокрема «Рідна кров», «Ніхто не хотів вмирати», «Стріли Робін Гуда», «Сильні духом». Однією з найяскравіших стала роль Джулії Ламберт в екранізації роману Сомерсета Моема «Театр». У 2000 році акторка знялася в одному з фільмів серіалу «Каменська» — «Гра на чужому полі». Останньою її кінороботою була роль Катерини II у стрічці Іллі Хотиненка «Золотий вік».

З 1999 року була акторкою Ризького Нового театру.

На 70-річчя актриси (1999) її було нагороджено найвищою державною нагородою Латвії — орденом Трьох зірок.

Останні роки акторка тяжко хворіла та перенесла декілька інсультів.

Донька Вії Артмане — відома в Латвії художниця Крістіана Дімітерс, син Каспарс займається музикою, пише вірші й відновлює церкви. Він і оприлюднив у своєму блозі подробиці смерті матері й заповіт — відспівати її в православному кафедральному соборі Риги, оскільки в 1999 році вона прийняла православ'я й отримала ім'я Єлизавета[5].

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://eng.novonews.lv/news/2008/10/21/latvia_en/006548.html
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. Корчевська В. Упала Вія… Померла народна артистка СРСР Вія Артмане [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 192 за 14 жовтня 2008 року
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]