Останній яничар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Останній яничар
Жанр драма
історичний
Режисер Олександр Мохов
Антон Гойда
Сценарист Наталія Козловська, Андрій Козловський
У головних
ролях
Тетяна Казанцева, Олександр Суворов, Ігор Петренко, Зоряна Марченко, Данило Мірешкін, Армен Джигарханян, Анатолій Хостікоєв, Галина Безрук, Ганна Сагайдачна, Олександр Соколов, Олег Москаленко і Теона Дольникова
Композитор Володимир Матецький
Стас Михайлов
Леонід Гуткін
Євгеній Зайцев
Мова російська
Країна Росія Росія
Україна Україна
Рік 2014
IMDb ID 4353404

«Останній Яничар» — історичний телесеріал 2014 року, що оповідає про життя в українському селі та в Туреччині на початку ХХ століття. Фільм знімався в Україні.

Проект був відзнятий як відгалуження (сиквел) до популярного серіалу 2013 року з тими ж персонажами «Поки станиця спить»

Синопсис[ред. | ред. код]

Біда приходить в козачу станицю. Невловимий вершник викрадає станичних дівчат. Хитрий, спритний і нещадний, що не знає страху, не відає ні любові, ні дружби. Він визнає лише одну правду — служіння волі свого господаря. Він легко справляється і з десятками ворогів, і з гаремними інтригами, стійко переносить будь-які негаразди і наклепи. Однак, виявляється, є сили, з якими не в змозі впоратися навіть сталевий характер яничара.

У ролях[ред. | ред. код]

Творча група[ред. | ред. код]

  • Автори сценарію — Наталія Козловська, Андрій Козловський
  • Режисери — Олександр Мохов, Антон Гойда
  • Продюсери — Олексій Целіхін, Володимир Дубровін, Валентин Опалєв

Фільмування[ред. | ред. код]

Фільмування серіалу проходили у серпні 2014 року у Київській області та на території Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» на Чернігівщині[1].

Відгуки[ред. | ред. код]

Фінал багатьом видався нелогічним. У мережі можна зустріти масу негативних коментарів щодо завершення тривалої станичної епопеї (варто зауважити, що навіть з часів закінчення «Поки станиця спить» (своєрідною передісторії «Останнього яничара» на ту ж тематику) не було такого ажіотажу.

Також глядачів не влаштувало те, що багато декорації буквально «перетягли» з «Поки станиця спить» в «Останній яничар» за хвіст, а наряди повторювалися серія за серією.

Серіал завершився епізодом, коли Деніз Ефенді розглядає план палацу. Ця сцена не схожа на фінальну, тому можливо буде знято продовження — другий сезон.

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

Серіал став одним з трьох фіналістів з проектів номінованих на премію ТЕФІ 2015 року в категорії «Теленовела».[2] Але ТЕФІ дістався серіалу «Останній яничар».

На думку читачів сайту Кіно-театр.ру серіал посів 1-ше місце з 10 найпопулярніших російських серіалів 2015 року.[3]

Саундтрек[ред. | ред. код]

Саундтрек до «Поки станиця спить»: Юта — Коханий Мій

«Останній яничар»: Стас Михайлов — Заборонена Любов

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На Київщині розпочались зйомки телероману «Останній яничар»
  2. http://tass.ru/novosti-partnerov/2050438 Известны имена финалистов ТЭФИ 2015, ТАСС, 18 июня 2015
  3. Выбор читателей Кино-театр.ру, Кино-театр.ру, 30 декабря 2015

Посилання[ред. | ред. код]