Охтирська ікона Божої Матері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Охтирська ікона Божої Матері
Вшанування: Російська православна церква
Дата появи: 2 липня 1739
Місце знаходження: Сан-Франциско, США США
Дата святкування: 15 липня

Охтирська ікона Божої Матері — ікона, що шанується Українською Православною Церквою. Дата вшанування — 15 липня.

Історія[ред. | ред. код]

2 липня (за старим стилем) 1739 року в місті Охтирка ікону знайшов місцевий священник під час сінокосу біля церкви. Три роки він зберігав її у своєму домі. Ікона виявила цілющі властивості. У 1751 році Священний Синод, закінчивши тривале «слідство про чудеса святої ікони», постановив шанувати Охтирську ікону як чудотворну. На початку 50-х років XVIII століття з благословення єпископа Білгородського Йоасафа, на місці виявлення ікони почалося будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці, який був спроєктований відомим архітектором Бартоломео Растреллі. Будівництво завершилося коштами благодійників в 1768 році.

У Покровському соборі ікона перебувала до 1905 року, коли її було викрадено. Згодо її знайшли в одному з будинків біля храму. Ікона знову зникла під час військових дій у 1917–1920 роках. У 1975 році стало відомо, що ікона знаходиться в Сан-Франциско (США). Список з неї в 1995 році привіз в Охтирку в Покровський собор митрополит Харківський і Богодухівський Никодим (Руснак).

Іконографія[ред. | ред. код]

Іконографія сходить до зразків італо-грецького мистецтва. На іконі зображена скорботна Богоматір зі складеними на грудях в молитві руками (маються інші зводи того ж образу з іншим положенням рук), ліворуч від неї — Ісус Христос, розп'ятий на Голгофському хресті. При цьому висота фігури Христа значно менша висоти фігури Богоматері, тобто в іконі застосована нехарактерна для візантійської іконографії пряма (а не зворотна) перспектива.

У різних репродукціях Богородиця може зображуватися в мафорії, в короні, з непокритою головою.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Богоматір Охтирська // Благословенний край Охтирщина. — Суми : Еллада, 2007. — С. 79—84.
  • Паньок Т. В. Своєрідність образу Охтирської Богородиці в контексті вивчення слобожанських богородичних ікон / Тетяна Володимирівна Паньок // Другі читання пам'яті М. Ф. Біляшівського : матеріали наукової конференції 24—25 жовтня 2007 року. — Київ, 2009. — С. 141—148.
  • Святині Сумщини. Духовне світло Богородиці Охтирської: (до 265-річчя явлення чудотворного образу) : [буклет] / Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького ; авт. тексту Н. С. Юрченко. — Суми, 2004. — 8 с. : іл.

Посилання[ред. | ред. код]