Оцимен
| Оцимен | |
|---|---|
| |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 13877-91-3 |
| Номер EINECS | 237-641-2 |
| ChEBI | 87751 |
| SMILES | |
| InChI | |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C10H16 |
| Молярна маса | 136,24 |
| Густина | 0,8031 |
| Ткип | 176-178 |
| Оптична активність [α]D | 1,4862 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Оцимен — суміш ациклічних монотерпенових вуглеводнів: 3,7-диметил-1,3,7-октатрієну (α-оцимен, формула I) і 3,7-диметил-1,3,6-октатрієну (β-оцимен, формула II).
Властивості[ред. | ред. код]
Безбарвна рідина із запахом базиліку Ocimum basilicum.
Розчинний в етанолі та ефірних оліях, нерозчинний у воді та пропіленгліколі.
Стійкий за відсутності кисню, але на повітрі легко окислюється з утворенням жовтої смолистої маси. Під час нагрівання ізомеризується в алооцимен (2,6-диметил-2,4,6-октатрієн).
Оцимен при дії натрію у спирті відновлюється в дигідромірцен; дія на оцимен суміші сульфатної та оцтової кислот приводить до оцименолу.
Знаходження в природі та отримання[ред. | ред. код]
Оцимен міститься в ефірній олії базиліку та деяких інших ефірних оліях, з яких його виділяють фракціюванням. Утворюється також під час піролізу α-пінену.
Застосування[ред. | ред. код]
Оцимен використовують як компонент деяких парфумерних композицій.
Література[ред. | ред. код]
- Меди — Полимерные// Химическая энциклопедия в 5 томах. — М.: Большая Российская Энциклопедия, 1992. — Т. 3. — 639 с.
- Племенков, В. В. Введение в химию природных соединений. — Казань, 2001. — 376 с.