Ефірні олії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ефі́рна олі́я (етерні олії, етери) — рідка летка суміш органічних речовин, котрі виробляються рослинами і надають їм запаху.

Більшість ефірних олій добре розчиняється в бензині, ефірі, хлороформі, ліпідах, в оліях та інших ліпофільних речовинах, та погано — у воді.

Ефірні олії в залежності від способу добування поділяються на натуральні, натуралізовані і синтетичні. Лікувальні властивості має лише натуральна ефірна олія.[Джерело?] Синтетична ефірна олія — це продукт фракції нафти або кам'яновугільної смоли.

Більшість відомих людству лікарських рослин є ефіроносами.

Згадки в історії[ред.ред. код]

Вплив запахів на психологічний і фізичний стан людини відомий з давніх пір. В печерах Ласко (Франція, провінція Дардонь) були знайдені наскальні малюнки з зображенними на них способами застосування рослин для оздоровлення і лікування. Вік цих малюнків більше ніж 20 тисяч років.

Найдревніша письмова згадка про цілющі властивості ефірних олій це клинописна табличка, знайдена в Шумері. В ній згадується мирт, чебрець, смола дерев та способи користування рослинними ліками.

В Древньому Єгипті широко використовувались ефірні олії та інші пахощі і фараони нерідко починали війни за володіння ними. Археологи знайшли флакони з ароматичними сумішами в древнєєгипетських гробницях, а ладан і миро згадуються навіть в Старому Заповіті. В Біблії є близько 90 згадок про ефірні олії(пахощі).

Основні компоненти[ред.ред. код]

Натуральна ефірна олія містить від 200 до 800 компонентів(в залежності від виду рослини з якої добута).

Основні компоненти: Терпеноїди, ароматичні сполуки, насичені і ненасичені карбоводні, органічні кислоти та альдегіди, естери, спирти, а також гетероциклічні сполуки аміни, феноли, органічні сульфіди, оксиди та інші.

Склад ефірних олій залежить від виду рослини, її хемотипу, екологічної ситуації в районі проростання рослини, погодних умов під час збирання, умов зберігання сировини, способу приготування олії, а також, у багатьох випадках, від тривалості та умов зберігання. Вибір показників якості ефірних олій залежить від сфери застосування, і визначається їх натуральністю, парфумерними, фармакологічними і смако-ароматичними властивостями.

Виробництво ефірних олій[ред.ред. код]

Ефірні олії отримують методом парової дистиляції.

Світове виробництво ефірних олій у зв'язку зі скороченням сировинної бази і витисненням ЕО продуктами органічного синтезу поступово скорочується. Найбільш багатотонажні продукти — скипидар, за ним йдуть ефірні олії апельсина, лимона, м'яти.

Пряно-ароматичні рослини — сировина для виробництва ефірних олій[ред.ред. код]

Застосування ефірних олій[ред.ред. код]

Ефірні олії та їх компоненти застосовуються переважно для ароматизації харчових продуктів, напоїв, виробів побутової хімії, у фармацевтичній промисловості, у медицині і аромотерапії.

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Ефірні олії — летючі й горючі речовини з низькою температурою займання. Слід уникати вдихання парів й контакту зі шкірою при фасуванні (окрім випадків спеціального терапевтичного призначення у медицині й аромотерапії, помірного використання парфумерних продуктів).

Промислове використання ефірних олій, як і інших речовин, слід здійснювати відповідно до вимог Паспортів безпеки (відпов. англійскому терміну material safety data sheet — material safety data sheet — MSDS).

При неповному згорянні ароматичних речовин (ароматичні палички, курильниці, ладанки, свічок, при палінні і т. д.) у деяких випадкаї можливе утворення канцерогенів, таких, як поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) та інших шкідливих речовин.

Внутрішнє застосування ефірних олій звичайно припустимо тільки в складі харчових продуктів (напої, кондитерські вироби), або в спеціальних фармацевтичних препаратах (валідол, кропова вода). Токсичність більшості ефірних олій і багатьох їх компонентів у чистому виді здебільшого близька, і має значення LD50 0,5-10 г/кг.

Стандартизація ефірних олій[ред.ред. код]

В залежності від сфери використання ефірних олій вони мають різні органолептичні, фізичні та хімічні показники, і до них застосовують відповідні вимоги, що викладені в стандартах, технічних умовах і ін. документах. Для ефірних олій, що використовуються в медицині, стандартами є національні та міжнародні Фармакопеї.

Багато з продуктів, що ввозяться з країн Заходу або Південно-Східної Азії (у тому разі т.з. «therapeutic grade» продукти), не мають певного стандартного опису — декларується відсутність синтетичних пестицидів або інших домішок, та й то не завжди, або лише те, що в їхньому виробництві не використовувалися синтетичні пестициди і добрива.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]