Васильки (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базилік
Васильки справжні (Ocimum basilicum)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Рід: Васильки (Ocimum)
Linnaeus, 1753
Види
Біля 35 видів, у тому числі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ocimum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ocimum
EOL logo.svg EOL: 60515
IPNI: 21070-1
ITIS logo.svg ITIS: 32626
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39173

Васи́льки,[1][2] базилі́к[3] (Ocimum) — рід рослин, що складається з близько 35 видів ароматичних однорічних та багаторічних трав'янистих рослин та кущів родини глухокропивових (Lamiaceae), що походять з помірних та тропічних районів Старого Світу.

У часи Середньовіччя в Європі васильки пов'язували із появою скорпіонів. Існувало повір'я, що під горщиками з васильками народжуються скорпіони, і навіть сам його запах формує скорпіона.

Культурне значення[ред. | ред. код]

В Україні 14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Серед квітів у букет кладуть васильки. Такий букет називається «маковійчик»[4].

На Зелені святки в деяких місцевостях України дівчата ходять по селах з вінками на голові. Вінки в’ють з конвалії, незабудьок, васильків, чебрецю, вплітають і полин[5]. На Трійцю збирають цілющі трави і квіти, серед яких є також васильки[6]. На Івана Купала дівчата вплітають васильки у вінки[7]. У Медовий Спас у церкві святять васильки і чорнобривці[8].

Колись в Україні селяни розводили васильки біля своїх осель. Васильки мали широке ритуальне застосування. На думку етнографів, сакралізація цієї рослини пов’язана з легендами про знайдення хреста Господнього. На місці, де євреї сховали хрест Спасителя, виросла пахуча й цілюща трава, яку в Україні назвали «васильки». За іншою легендою, рослина одержала назву «від імені святого Василя Великого, який, начебто, за життя дуже полюбляв квіти й зелень і завжди прикрашав ними свою келію».[9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ocimum // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Довідник назв рослин України. Наукове товариство імені Шевченка Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу. Розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович. 
  3. Базилік // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. 14 серпня - "Маковея". Українські традиції.
  5. Русалчин тиждень та Зелені свята / Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.
  6. Завтра — Трійця: що можна робити в цей день, а що не можна.
  7. 7 липня - Івана Купала. Українські традиції.
  8. Медовий спас 2018. Що потрібно нести в церкву на освячення.
  9. В. П. Коцур (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України. – 5-е вид. – Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. — С. 99.

Посилання[ред. | ред. код]