П'ятигорович Казимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'ятигорович Казимир Олександрович
Псевдо Пятыгорович, Пятигорович, Piatyhorowicz Kazimierz (Casimir)
Народився 1855(1855)
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність скрипаль, альтист, педагог
Відомий завдяки професор Музичної школи М. Тутковського
Alma mater Московська консерваторія, Музичне училище Київського відділення РМТ (клас І. Водольського)

Казими́р Олекса́ндрович П'ятигоро́вич (пол. Kazimierz Piatyhorowicz, 1855 — ?) — відомий скрипаль, альтист, педагог. Вів клас скрипки і альту в приватних школах Києва, був професором Музичної школи М. Тутковського, входив до складу струнного квартету М. Сікарда, приятелював з М. Лисенком.

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Закінчив Московську консерваторію.[1]

Викладав гру на скрипці і альті в різних навчальних закладах Києва, таких як:

З теплом згадує свого вчителя по Київському музичному училищу відомий диригент і скрипаль Народний артист СРСР Юрій Федорович Файєр (1890―1971): «Урок П'ятигорович вів захоплено, з повною самовіддачею, і займатися з ним завжди було цікаво, хоча і не легко. Між вчителем і учнем незабаром встановився контакт, що, звичайно, в чималій мірі сприяло моїм швидким успіхам у навчанні».[5]

Концертна діяльність[ред. | ред. код]

Брав участь в численних камерних концертах. Приятелював з М. Лисенком і М. Сікардом. Організовані М. Сікардом та М. Лисенком вечори камерної музики, в яких брав участь П'ятигорович, викликали особливу зацікавленість і резонанс у пресі: «У Києві даються вечори камерної музики гуртком, складеним п. Сікардом з місцевих музикантів. Ці вечори вже починають привертати увагу публіки. В осінньому півріччі п. Сікардом спільно в пп. Лисенком, П'ятигоровичем, Шебеликом і Жуковським були влаштовані три камерних вечори, що склали першу серію».[6]

У 1870-ті—1880-ті роки брав участь у камерному ансамблі у складі: О. Шевчик — скрипка, К. П'ятигорович — альт, В. Алоїз — віолончель, М. Лисенко — фортепіано).[7]

Брав участь у виконанні «Менуету» для двох скрипок, альта і віолончелі (виконавці Сікард, П'ятигорович, Ф. фон Мулерт і Шутман).

1903 року брав участь в струнному октеті Р. Глієра, до якого входили крім П'ятигоровича також київські музиканти Безман, Котляр, Шебелик, Поспішил, а також скрипаль з Москви Сараджев і альтист Крижановський.[8]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Входив до складу музичної комісії при Літературно-артистичному товаристві. До складу цієї комісії, очолюваної Миколою Лисенком, входили також Єлизавета Мусатова-Кульженко, Михайло Сікард, Карл Шадек, Микола Тутковський, Людмила Паращенко. Однак 1905 року товариство було закрите царською поліцією.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Родина Блюменфельдів в Україні / Шамаєва Кіра Іванівна // Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство. Вип. II (3), 2014 — С. 278.
  2. Вторая Киевская мужская гимназия. Часть 1 / Эмиль Каганов(рос.)
  3. Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868—1924 роки
  4. Україна XX ст., культура, ідеологія, політика. Т. 6-7. — Інститут історії України НАН України, 2002. — С. 162
  5. О себе, о музыке, о балете / Юрий Федорович Файер, Феликс Розинер. — Советский композитор, 1974, С. 22; 33(рос.)
  6. Післямова з історії кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
  7. Нариси з історії української музики, Частина 1 / Л. Архімович — К.: Мистецтво, 1964. — С. 180
  8. Концерт 16 марта 1903 года(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]