Глієр Рейнгольд Моріцевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рейнгольд Моріцевич Глієр
Reinhold Glière.jpg
Рейнгольд Глієр
Народився 30 грудня 1874 (11 січня 1875)(1875-01-11)
Київ, Російська імперія
Помер 23 червня 1956(1956-06-23) (81 рік)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Ім'я при народженні Рейнгольд Ернест Глієр
Діяльність композитор, диригент, педагог
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Батько Моріц Глієр
Матір Юзефа (Жозефіна Вікентіївна) Корчак
Дружина Марія Робертівна Ренквіст
Діти Нана, Лія, Валентина, Роман, Леонід
Нагороди
Орден Леніна — 1945 Орден Леніна — 1950 Орден Леніна — 1955 Орден Трудового Червоного Прапора — 1937
Орден «Знак Пошани» — 1938
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»
Народний артист СРСР— 1938 Народний артист РРФСР—  1935 Народний артист Узбецької РСР—  1937 Сталінська премія — 1946 Сталінська премія — 1948 Сталінська премія — 1950

Гліє́р Ре́йнгольд (Ерне́ст) Мо́ріцевич (30 грудня 1874 (11 січня 1875)(18750111), Київ, Російська імперія — 23 червня 1956, Москва, РРФСР, СРСР) — український і російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч німецько-польського походження.

Життєпис[ред.ред. код]

Батько — німець Моріц Глієр (18351896), власник майстерні музичних інструментів

Мати — полька Юзефа (Жозефіна Вікентіївна) Корчак (18521937)

Навчався в Другій київській гімназії. Випускник (1894) і викладач Київського музичного училища1956 р. носить ім'я Р. М. Глієра).

Серед його викладачів — скрипаль, диригент, військовий капельмейстер, відомий київський музичний педагог К. Воут, який в свою чергу був учнем чеського скрипаля О. Шевчика.[1]

Закінчив Московську консерваторію (1900) по класу композиції М. Іполитова-Іванова, теоретичні предмети вивчав у А. Аренського, Г. Конюса, С. Танєєва, І. Гржималі.

Серед його приватних учнів — М. Мясковський і С. Прокоф'єв.

1913 — професор класу композиції, 19141919 — директор і викладач Київської консерваторії.

Учні — Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та інші.

19201941 — професор Московської консерваторії. Доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. М. Глінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), Народний артист Азербайджанської РСР (1934), Народний артист Узбецької РСР, народний артист РРФСР (1935), народний артист СРСР (1938).

Автор багатьох творів у різних жанрах, зокрема балетів «Червоний мак», «Мідний вершник», Концерту для голосу з оркестром, романсів, інструментальних композицій тощо.

Глієр та Україна[ред.ред. код]

Рейнгольд Глієр тривалий час жив у Києві по вул. Басейній № 6 (18761894, 19131914 і 19161920; будинок не зберігся) і вул. Кузнечній (вул. Антоновича) № 23 (19141916). Існувала також вулиця Глієра у с. Микільська Борщагівка (відома з 1-ї пол. 20 ст. під назвою вул. Шкільна, назву «вул. Глієра» одержала у 1974. Ліквідована наприкінці 70-х рр. у зв'язку зі знесенням старої забудови). Нині у Києві також існує вулиця Рейнгольда Глієра.

Р. Глієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема це балет «Тарас Бульба» (19511952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (19391941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (19191920) за поемами Т. Шевченка.

Впливи українських фольклорних джерел виявляються в творах: 1-й струнний квартет (1889), 1-а і 2-а симфонії, концерт для арфи з оркестром (1938), «Урочиста увертюра» (1937) та ін.; оркестрування і редагування опер «Наталка Полтавка», «Чорноморці» (19181920), інструментація сцен із опери «Тарас Бульба» (1920) М. Лисенка, кантати «Шевченкові» і драматичні картини «Гайдамаки» К. Стеценка.

Ім'я Р. Глієра має Київське музичне училище.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Советская музыка. Вып. 7-12. — Огиз Музгиз, 1975. — С. 101

Джерела[ред.ред. код]

Меморіальна дошка на честь Рейнгольда Глієра, встановлена на приміщенні музичного училища у Києві, яке носить його ім'я (вул. Льва Толстого, 25)

Література[ред.ред. код]

  • Глиэр Р. М. Статьи. Воспоминания. Материалы, т. 1, 2. — М.: 1965, 1967.
  • Глиэр Р. М. Статьи и воспоминания. — М.: 1975.
  • Гулинская З. К. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1986.
  • Бугославский С. Рейнгольд Морицевич Глиэр, 2-е изд., 1930.
  • Бэлза И. Р. М. Глиэр. 2-е изд. — М.: 1962.
  • Петрова Н. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — Л.: 1962.
  • Сеженский К. Р. М. Глиэр. Краткий очерк жизни и творчества. 2-е изд. — М.: 1940.
  • Богданов-Березовский В. «Красный мак». — Л., 1933.
  • Бэлза И. Концерты Глиэра. — М.: 1955.
  • Бэлза И. Р. М. Глиэр. — В кн.: О музыкантах ХХ века. — М.: 1979.
  • Данилевич Л. Книга о советской музыке (главы: Р. М. Глиэр. Опера «Шахсенем». Балет «Красный цветок») — М.: 1962.
  • Захаров Р. Искусство балетмейстера. — М.: 1954.
  • Катонова С. Балеты Р. М. Глиэра. — М.:1960.
  • Корев Ю. «Медный всадник» Р.Глиэра. — М.: 1951.
  • Леонова М. Симфонические произведения Глиэра. Справочник-путеводитель. — М.: 1962.
  • Слонимский Ю. Советский балет. Материалы к истории советского балетного театра. — М.—Л.: 1950.
  • Соллертинский И. «Красный мак». -М.: 1930.
  • Выдающиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории (Статьи: Леонова М. Ф. Рейнгольд Морицевич Глиэр; Лятошинский Б. Н. Глиэр — профессор и директор Киевской консерватории; Раков Н. П. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1966.