П'єр Буйоя
| П'єр Буйоя Pierre Buyoya | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 9 вересня 1987 — 10 липня 1993 року | |||
| Попередник: | Жан Батіст Багаза | ||
| Наступник: | Мельхіор Нгезе Ндадайє | ||
| |||
| 25 липня 1996 — 30 квітня 2003 року | |||
| Попередник: | Сильвестр Нтібантунганья | ||
| Наступник: | Дометьєн Ндайїзейє | ||
| Народження: |
24 листопада 1949 Рутову, Руанда-Урунді[1] | ||
| Смерть: |
17 грудня 2020 (71 рік) Бонней-ан-Франс, Валь-д'Уаз, Франція | ||
| Причина смерті: | коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2] | ||
| Поховання: | Бамако | ||
| Національність: | Тутсі | ||
| Країна: | Бурунді | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | Особлива військова школа Сен-Сір | ||
| Партія: | Союз за національний прогрес | ||
П'єр Буйоя (фр. Pierre Buyoya; 24 листопада 1949, Рутову — 17 грудня 2020, Бонней-ан-Франс) — бурундійський військовий і державний діяч. Президент Бурунді у 1986–1993 та 1996–2003 роках.
Помер від коронавірусу.
Життєпис[ред. | ред. код]
П'єр Буйоя народився 24 листопада 1949 року в Рутову, у провінції Бурурі на півдні країни, належить до етнічної групи тутсі. У 1967–1982 навчався у військових навчальних закладах Бельгії, Франції, ФРН. З вересня 1984 до серпня 1987 — офіцер Генерального штабу збройних сил Бурунді.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Уряд Жана Батіста Багази розпочав антикатолицьку кампанію, що спричинило хвилю заворушень у країні. На тлі цих заворушень у вересні 1987 року майор П'єр Буйоя організував військовий переворот, проголосивши себе президентом країни. З жовтня 1987 до жовтня 1988 року також був міністром оборони. Передусім він припинив усі переслідування католицької церкви, політв'язнів почали звільнювати з в'язниць[3]. У серпні 1988 року в країні знову спалахнули масові міжетнічні сутички. Армія тутсі зуміла навести лад, але при цьому загинуло не менше 5 тисяч селян-хуту, близько 60 тисяч були змушені тікати з країни. Після цих подій Буйоя почав проводити політику національного примирення. Він призначив представника хуту прем'єр-міністром країни та включив їх до складу кабінету свого уряду. На перших демократичних президентських виборах, що відбулись 1 червня 1993, перемогу здобув представник хуту Мельхіор Нгезе Ндадайє.
Однак спокій у Бурунді так і не настав: Ндадайє був убитий у жовтні того ж року, а Сіпрієн Нтар'яміра, який замінив його, загинув в авіакатастрофі у квітні 1994. Протистояння між тутсі й хуту не припинялось. 25 липня 1996 року Буйоя очолив новий державний переворот і утримував владу в країні до 2003 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.liberation.fr/portrait/1998/03/06/pierre-buyoya-48-ans-president-tutsi-non-elu-du-burundi-a-majorite-hutue-est-recu-aujourd-hui-a-l-el_232343
- ↑ Burundi’s Pierre Buyoya dies from Covid-19
- ↑ Pierre Buyoya. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 8 грудня 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
