Бамако

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Бамако
фр. Bamako
Вид міста
Вид міста

Координати 12°38′45″ пн. ш. 07°59′32″ зх. д. / 12.64583° пн. ш. 7.99222° зх. д. / 12.64583; -7.99222Координати: 12°38′45″ пн. ш. 07°59′32″ зх. д. / 12.64583° пн. ш. 7.99222° зх. д. / 12.64583; -7.99222

Країна Малі Малі
Площа 252 км²
Висота центру 350 м
Населення 1 809 106  (2009)
Густота населення 7178,99 осіб/км²
Бамако (Малі)
Бамако
Бамако

Бамако́ — столиця держави Малі, порт на річці Нігер. Місто розташоване на берегах Нігера, в південно-західній частині країни. Виробляються медикаменти, текстиль, тютюн, продукти хімічної промисловості, вироби з металу.

Розсташований за тисячю кілометрів від Дакара та Абіджана та за 400 км від кордону з Гвінєю, в останні роки Бамако став перехрестям західної Африки. В місті проживають різноманітні етнічні групи як із самого Малі, так і з сусідніх держав.

Етимологія[ред.ред. код]

Згідно з легендою, одне з перших поселень виникло завдяки мисливцю на ім'я Бамба і відповідно отримало назву «Бама ко», тобто «ріка Бамба». Згідно іншої версії, назва міста подить до слова «Бама», яке на мові бамбара означає «крокодил». Відповідно до цієї теорії «Бамако» перекладається як «ріка крокодилів». Дана теорія вважається основною, в зв'язку з чим на гербі Бамако зображені три крокодили.

Клімат[ред.ред. код]

Для Бамако характерний клімат, типовий для півдня Сахель. Він має риси субекваторіального, однак характеризується як тропічний і дуже спекотний, середні температури не опускаються нижче 25 °С протягом усього року. Найспекотніші місяці - березень, квітень і травень, коли середній максимум досягає 38-39 °С. Найбільш прохолодні місяці - листопад, грудень і лютий. Середньорічний рівень опадів становить 880 мм, майже всі вони випадають в проміжок з травня по жовтень. Період з грудня по лютий характеризується повною відсутністю опадів.

Історія[ред.ред. код]

Вежа Африки в Бамако

Людські поселення на цьому місці існували ще в епоху палеоліту, однак поява міста відноситься до XVII століття.

Місто Бамако побудоване на добре зрошуваній горбистій поверхні покритій лісом, який доставляв першим поселенцям чудовий будівельний матеріал (зокрема каучукові і фарбувальні дерева).

В кінці XIX століття жителі здебільшого обробляли просо і маїс, займалися шкіряним ремеслом, виробленням тканин і риболовлею . Частина їх - негри (сарроколи), інша - мавританського походження. Останні - мусульмани і раніше займалися торгівлею невільниками.

У 1882 році Борна-Деборд змусив жителів Бамако визнати протекторат Франції і побудував форт. Торговий оборот Бамако в 1884 році доходив до 5 мільйонів франків.

Демографія[ред.ред. код]

«Сотрума» — маршрутки в Бамако

На сьогодні в Бамако проживає близько 1,6 мільйона чоловік. Демографічний вибух міста вражає: 2,5 тисячі жителів у 1884 році; 8 тисяч у 1908; 37 тис. у 1945; близько 100 тис. у 1960 (рік здобуття незалежності Малі). З того часу місто продовжує притягати сільське населення, яке прямує туди в пошуках роботи. Такий неконтрольований ріст чисельності населення провокує серйозні проблеми із міською екологією, каналізацією, пробками на дорогах, доступом до питної води тощо

Транспорт[ред.ред. код]

Залізнична гілка Дакар-Бамако з'єднує місто зі столицею Сенегалу через місто Каєс на заході Малі. Є дорожній зв'язок з великими містами країни, такими як Кулікоро, Каті, Сегу, Сікасо та ін.

Аеропорт Бамако ( Bamako-Sénou International Airport ) розташований за 15 км від міста і був відкритий в 1974 році. За даними уряду на 2005 рік трафік аеропорту склав 516 000 чоловік. Важливе транспортне значення має також річка Нігер. Місто розташоване на обох берегах річки, які з'єднані трьома мостами (перший побудований в 1960 році, другий - в 1992 році, третій у 2011 році).

Спорт[ред.ред. код]

Найбільше аматорське ралі в світі[1] та найбільше ралі по Сахарі має маршрут Будапешт-Бамако[2].

Персоналії[ред.ред. код]

Тут народився музикант та композитор Тумані Діабате, деякий час проживав і працював Юрій Шумовський.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Угоди про співпрацю також підписані з французькими містами Ліон, Марсель і Бордо, а також зі столицею Буркіна-Фасо, Уагадугу.

Примітки[ред.ред. код]