П'єтракамела
| П'єтракамела Pietracamela | |
|---|---|
| Комуна | |
|
| |
 | |
| Країна |  Італія |
| Регіон |  Абруццо |
| Провінція | Терамо |
| Код ISTAT | 067034 |
| Поштові індекси | 64047 |
| Телефонний код | 0861 |
| Координати | 42°31′23″ пн. ш. 13°33′12″ сх. д. / 42.52306° пн. ш. 13.55333° сх. д. |
| Висота | 1.005 м.н.р.м. |
| Площа | 44 км² |
| Населення | 218 (01-01-2023) |
| Густота | 4,95 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Мапа | |
 | |
| Влада | |
| Мер | Michele Petraccia (6-9-2016) |
| Офіційна сторінка | |
П'єтракамела (італ. Pietracamela) — муніципалітет в Італії, у регіоні Абруццо, провінція Терамо.
П'єтракамела розташовані на відстані[1] близько 115 км на північний схід від Рима, 22 км на північний схід від Л'Аквіли, 21 км на південний захід від Терамо.
Населення — 278 осіб (2014)[2].
Точна дата заснування П'єтракамели невідома, проте перші письмові згадки датуються XII століттям. Назва міста походить від сполучення італійських слів Pietra (скеля) та Camela (верблюд), що пояснюється характерною формою скелі, яка височіє над поселенням і нагадує горб верблюда.
У середні віки поселення мало стратегічне значення як оборонний пункт у горах Гран-Сассо.
- Адміністративний статус: Протягом століть місто входило до складу Сицилійського, а згодом Неаполітанського королівства. Воно належало до володінь знатних родин, зокрема графів Аквавіва (Acquaviva).
- Ізоляція та промисли: Через важкодоступність П'єтракамела довгий час залишалася автономною громадою. Основними заняттями мешканців були відгінне тваринництво (transumanza) та обробка вовни. Місцеві вовняні вироби експортувалися до великих міст регіону Абруццо.
Після об'єднання Італії у 1861 році П'єтракамела увійшла до складу провінції Терамо.
- Туристичний розвиток: На початку XX століття місто почало перетворюватися на центр гірського туризму. У 1920-х роках тут було засновано секцію Італійського альпійського клубу (CAI), що зробило П'єтракамелу базою для підкорення вершини Корно-Гранде.
- Друга світова війна: Під час війни околиці міста були місцем активного опору італійських партизанів проти німецької окупації.
Сьогодні П'єтракамела входить до списку «Найкрасивіших селищ Італії» (I Borghi più belli d'Italia). Місто зберегло свою середньовічну архітектуру, побудовану повністю з місцевого сірого каменю, що є предметом гордості та ретельного вивчення істориків.
П'єтракамела розташована в регіоні Абруццо, у провінції Терамо. Поселення лежить на північних схилах масиву Гран-Сассо-д'Італія, на висоті близько 1005 метрів над рівнем моря, що робить його одним із найвищих муніципалітетів регіону.
- Рельєф: Місто побудоване на вапняковій скелі, яка круто обривається над долиною річки Ріво-Торто. Над самим селищем височіє характерна скеляста вершина Corno Piccolo (Малий Ріг).
- Гідрографія: Поблизу протікає річка Арно, яка бере початок з льодовиків Гран-Сассо.
Клімат П'єтракамели типово гірський:
- Зима: Тривала та сніжна. Завдяки висоті, сніговий покрив може триматися з листопада по квітень. Саме тут розташований один із найстаріших гірськолижних курортів Італії — Праті-ді-Тіво (Prati di Tivo).
- Літо: Прохолодне та свіже, що робить місто популярним притулком для жителів узбережжя під час літньої спеки.
Територія муніципалітету повністю входить до складу Національного парку Гран-Сассо та Монті-делла-Лага.
- Флора: Навколо міста розкинулися густі ліси з бука та ялини. Вище за течією альпійські луки змінюються голими скелями.
- Фауна: У цій місцевості мешкають рідкісні види тварин, зокрема Апеннінська сарна, Беркут та Вовк італійський.
Населення за роками:[3]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 11 іноземців з 4 країн, серед них 7 громадян країн Євросоюзу.[4]
Сьогодні П'єтракамела є одним із найважливіших туристичних центрів регіону Абруццо. Основні галузі:
- Гірськолижний спорт: На території муніципалітету розташована відома станція Праті-ді-Тіво (Prati di Tivo), що пропонує траси різної складності та сучасну систему підйомників.
- Гірський туризм та альпінізм: Місто слугує головною базою для підкорення вершини Корно-Гранде. Тут діє школа гірських провідників з багаторічною історією.
- Сфера послуг: Значна частина населення задіяна в готельному бізнесі, гастрономії та екологічному туризмі.
- Асоціації: Завдяки збереженому вигляду селище включене до престижного списку «Найкрасивіші селища Італії» (I Borghi più belli d'Italia).
Через гірський рельєф транспортне сполучення має свої особливості:
- Автошляхи: До селища веде мальовнича, але складна серпантинна дорога SP43, що сполучає його з провінційним центром Терамо.
- Канатні дороги: Важливою частиною транспортної системи є підйомники, що з'єднують Праті-ді-Тіво з високогірними притулками (rifugi).
Попри туристичний розвиток, місто зберегло дух середньовіччя:
- Церква Святого Леучіо (XV ст.) — головна архітектурна домінанта з цінними кам'яними деталями.
- Старе місто: Характеризується вузькими покрученими вуличками, будинками з місцевого сірого каменю та численними старовинними написами на фасадах.
- Природні об'єкти: Скеля у формі верблюда, що височіє над селищем, та підніжжя масиву Гран-Сассо.
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
