П'єтро Гедін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
П'єтро Гедін
Pietro Ghedin.jpg
П'єтро Гедін 1975 року у формі «Лаціо»
Особові дані
Народження 21 листопада 1952(1952-11-21) (66 років)
  Скорце, Італія
Зріст 182 см
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1969–1970 Італія «Венеція» 18 (0)
1970–1972 Італія «Фіорентина» 4 (0)
1972–1974 Італія «Катанія» 53 (1)
1974 Італія «Фіорентина» 0 (0)
1974–1979 Італія «Лаціо» 79 (0)
1979–1980   Італія «Пескара» 18 (0)
1980–1981 Італія «Лаціо» 11 (0)
1981–1983 Італія «Пістоєзе» 47 (0)
1983–1984 Італія «Вігор Сенігаллія» 26 (0)
1984–1985 Італія «Сієна» 24 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987–1989 Італія Італія U-18
1992–1993 Мальта Мальта U-21
1993–1995 Мальта Мальта
1996–2004 Італія Італія (помічник)
2005 Італія Італія U-23
2005–2012 Італія Італія (жін.)
2012– Мальта Мальта

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

П'єтро Гедін (італ. Pietro Ghedin, нар. 21 листопада 1952, Скорце) — колишній італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2012 року очолює тренерський штаб збірної Мальти.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за «Венецію», в якій провів один сезон, взявши участь у 18 матчах чемпіонату.

З 1970 року грав у складі «Фіорентини», з якою став фіналістом Кубка Мітропи 1972 року, але основним гравцем клубу не був, тому того ж року перейшов у «Катанію», де провів два сезони.

Своєю грою з привернув увагу представників тренерського штабу «Лаціо», до складу якого приєднався 1974 року. Виступав за «біло-блакитних» до 1981 року з невеликою перервою на оренду в «Пескару». За цей час П'єтро зіграв 90 матчів за «орлів» в чемпіонаті, тим не менш, він став широко відомий за його причетність до смерті Лучано Ре Чекконі, його партнера по «Лаціо». При вході в ювелірний магазин Лучано був застрелений, імітуючи пограбування. Гедін негайно підняв руки, щоб здатися, і він пережив «жарт»[1].

Протягом 1981—1984 років захищав кольори клубів «Пістоєзе» та «Вігор Сенігаллія» у нижчих дивізіонах Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сієна», за команду якого виступав протягом 1984—1985 років, вигравши з клубом Серію С2.

Збірна[ред. | ред. код]

Виступав за збірні Італії у віці до 18 і 21 року, а також виграв Кубок світусеред військовослужбовців 1973 року в Браззавілі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри повернувся до «Лаціо», де працював з молоддю в протягом двох років, після чого підписав контракт з FIGC, очоливши юнацьку збірну Італії U-18. Після цього П'єтро входив до тренерського штабу національної збірної Італії на чемпіонаті світу 1990 року, очолюваного Адзельйо Вічіні і на Олімпійських іграх 1992 році в Барселоні на чолі з Чезаре Мальдіні.

З 1992 по 1995 рік Гедін працював з молодіжною та національною збірними Мальти.

У 1996 році П'єтро повернувся до тренерського штабу Чезаре Мальдіні, поїхавши на Олімпійські ігри в Атланті як тренер воротарів. Того ж року разом з Мальдіні перейшов на роботу у національну збірну Італії і був асистентом Чезаре Мальдіні на чемпіонаті світу 1998 року у Франції, а після звільнення Чезаре залишився асистентом спочатку Діно Дзоффа, з яким працював на Євро-2000, а потім і Джованні Трапаттоні, якому допомагав на чемпіонаті світу 2002 року і Євро-2004.

2005 року став головним тренером збірної Італії U-23, якою керував на Середземноморських іграх, де італійці вилетіли на стадії чвертьфіналу від майбутніх тріумфаторів турніру іспанців (1:2). Після цього П'єтро очолив жіночу збірну Італії, з якою кваліфікувався на жіночий чемпіонат Європи 2009 року у Фінляндії, де його команда знову програла 1:2 на стадії чвертьфіналу майбутнім чемпіонам, цього разу — німкеням.

2012 року знову очолив тренерський штаб збірної Мальти[2][3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]