Пакистансько-югославські відносини
| Пакистансько-югославські відносини | |
|---|---|
 Пакистан |
.svg){kind=small} Югославія |
.svg)
Пакистансько-югославські відносини (урду پاکستان-یوگوسلاویہ کی تعلقات, серб. кир. пакистанско-jугословенски односи, сербохорв. pakistansko-jugoslovenski odnosi) — історичні двосторонні відносини між Пакистаном і зниклою внаслідок розпаду Соціалістичною Федеративною Республікою Югославія.
Історія[ред. | ред. код]
Офіційні дипломатичні відносини було встановлено 18 травня 1948 року.[1] Першу торговельну угоду між Пакистаном і Югославією підписали в 1949 році. Югославія стала першою соціалістичною державою, яка надала Пакистану кредити на розвиток. 1968 року югославські кредити, надані Пакистану, становили 104,7 млн доларів США.[2] Югославія чи не найбільше з держав соціалістичного табору виділила Пакистану міжнародної допомоги, а до 1970-х років зблизилася з ним і на політичній ниві.[2]
Обидві держави розвивали дружні взаємини, незважаючи на тісну взаємодію та співпрацю Югославії з Індією (з якою Пакистан мав конфліктні відносини).[2] Однак ця близькість югославсько-індійських відносин усе-таки частково обмежувала розбудову взаємин між Пакистаном та Югославією. Остання у перші роки після Другої світової війни у суперечках між Індією та Пакистаном намагалася зберігати нейтралітет.[2] Ситуація змінилася після того, як Індія, Югославія та Єгипет ініціювали створення Руху неприєднання, а Пакистан приєднався до Організації Договору Південно-Східної Азії, очолюваної Західним блоком.[2] 13—16 січня 1961 року президент Пакистану Аюб Хан здійснив перший в історії Пакистану державний візит до Югославії.[2] Ці відвідини були частиною його зусиль щодо зміцнення відносин з Югославією попри тісні взаємини цієї країни з офіційним Нью-Делі. Проте пакистанська дипломатія була шокована, коли в 1965 році Югославія оприлюднила спільне комюніке з Індією, в якому говорилося, що питання Кашміру є внутрішньою справою Індії.[2] Після протестів Пакистану Югославія зайняла більш виважену позицію під час індо-пакистанської війни 1965 року, вона підтримала Ташкентську декларацію та не противилася членству Пакистану в Русі неприєднання.[2] 1968 року зі зворотним державним візитом Пакистан уперше відвідав президент Югославії Йосип Броз Тіто.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Marko Jelić. Обележен Национални дан Пакистана у Београду. Kuća dobrih vesti. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ а б в г д е ж и Qureshi, Khalida (1970). Pakistan's Relations With Yugoslavia. Pakistan Horizon. 23 (2): 149—163. JSTOR 41393020. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Pakistan: President Tito Of Yugoslavia On Week Long Official Visit 1968. Reuters. Процитовано 18 лютого 2024.