Палац Парламенту
| Палац Парламенту рум. Casa poporului | |
|---|---|
_(2).jpg) | |
| 44°25′39″ пн. ш. 26°5′15″ сх. д. / 44.42750° пн. ш. 26.08750° сх. д. | |
| Країна |  Румунія |
| Розташування | Бухарест |
| Колишні назви | Будинок Народу, Будинок Республіки |
| Архітектор | Анка Петреску |
| Дата початку спорудження | 25 червня 1984 |
| Дата закінчення спорудження | 1997[1] |
| Відкриття | 22 грудня 1994 |
| Вартість | €3-млрд[2] |
| Матеріал | мармур і cristallod |
| Стиль | суміш стилів, найближче до еклектики |
| Ділянка | 65000 м² |
| Висота | 86 м |
| Поверхів | 12 |
| Площа приміщень | 350 000 м² |
| Власник | Уряд Румунії |
  Палац Парламенту Палац Парламенту (Румунія)  | |
 Палац Парламенту у Вікісховищі | |
Палац Парламенту — урядова будівля, розташована в столиці Румунії, Бухаресті. Палац вважається однією з найбільших у світі цивільних адміністративних будівель (Пентагон має 610000 м²), найбільшою будівлею парламенту (площею 350 000 м² і об'ємом 2550000 м³), а також найважчою адміністративною будівлею в світі[3].
Спочатку палац називався Будинком Народу (Народним домом рум. Casa Poporului) або Будинком Республіки (рум. Casa Republicii), але в посткомуністичну добу було перейменовано у Палац Парламенту.
Палац був побудований на пагорбі Спірій, який був для цього частково зруйновано. Будівництво почалося 25 червня 1984 за наказом Ніколає Чаушеску. Будівля спочатку призначалася як штаб-квартири основних державних інститутів. Перед початком будівництва палацу потрібно було знести близько 7 км² забудови в центрі старого міста, що відповідає 5% площі Бухаресту, а також переселити близько 40 000 осіб з району планованого будівництва. Роботи зі знесення будівель почалися в 1980 році, вони включали кілька кварталів будинків і кілька релігійних будівель. Проєкт містив зведення монументальних будівель урядового кварталу, які на додаток до палацу мали містити, зокрема, Міністерство оборони, Румунську академію наук, готель Marriott International і широкий «Бульвар перемоги соціалізму». У будівництві брало участь 700 архітекторів та 20 000 робітників та 5 000 солдатів. Під час будівництва Палац Парламенту загинуло кілька десятків людей[4].
На 1989 рік кошторисна вартість будівництва оцінювалася в 1,75 млрд доларів США, проте вже на 2006 вартість всіх робіт зросла до 3 млрд євро[5].
Архітектурно палац є сумішшю стилів, найближче до еклектики. Площа земельної ділянки — 65000 м². Будівля розділена на три частини, кожна з різними характеристиками. Палац має 1100 кімнат, 440 з них є офісами, крім того, є 30 багатоцільових кімнат (найбільша має 16 м заввишки і об'єм 2200 м³, найбільша галерея має 150 м завдовжки), 4 ресторани, 3 бібліотеки, два підземні паркування, один концертний зал, 200 туалетів, 31 ліфт.
Розміри палацу становлять 270 на 240 м. Висота — 86 м. Підземна частина палацу сягає глибини 92 м. Палац має 12 надземних поверхів, вісім підземних рівнів, чотири з яких досі не здані в експлуатацію.
Будівля повністю виготовлена з румунських матеріалів. Під час будівництва було використано до одного мільйона кубічних метрів мармуру, що надходив з Рушкіци, Трансільванія, три з половиною тисячі тонн кришталю для виготовлення 480 люстри (найважча має 2,5 тонни) а також 1409 стельових світильників і дзеркал,[6] для виробництва монументальних дверей, вікон, люстр і капітелей було використано 700 000 тонн сталі і бронзи, для покриття підлоги паркетом і настінних панелей були використані 900000 м³ деревини (ліщина, дуб, вишня, в'яз, клен). Крім того, для внутрішнього оздоблення було використано 200 000 м² килимів[7].
Палац має монументальний балкон, під назвою «президентський балкон», з якого Чаушеску мав виступити з промовою до присутніх на площі перед палацом. Досі, єдиною людиною, яка виступила з балкона Президента перед присутніми залишається Майкл Джексон у 1992 році що сказав відомий перл: «I love you people of Budapest!» (Sic) — Сплутавши столицю Румунії, зі столицею Угорщини, що викликало огиду і розчарування.
Після революції 1989 року, палац було завершено на 80 %. Для завершення будівництва і можливої функціональної переорієнтації було оголошено конкурс інвесторів. Одним з інвесторів був Руперт Мердок, який оголосив, що збирається в будівлі відкрити найбільше у світі казино. Після цієї заяви, було вирішено, що будівля залишиться у власності румунської держави, і буде служити румунському народу.
-
Палац Парламенту під час спорудження, 1 травня 1986
.jpg)
- ↑ O capodoperă a geniului românesc: Palatul Parlamentului. 10 May 2011. Процитовано 11 June 2012.
- ↑ Süddeutsche Zeitung: Artikel über die Architektin und das Gebäude
- ↑ Largest administrative building. World Records Academy. с. 1. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 28 квітня 2015.
- ↑ Украина, Комментарии (6 лютого 2024). Найважча будівля світу йде під землю: вона розташована за 300 км від України. Коментарі Україна (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Florentina Grosu. unseenromania.com (англ.). Процитовано 8 вересня 2009.
- ↑ Ceausescu's Lasting Ceausescu's Lasting, Loathed Legacy (англ.). Процитовано 8 вересня 2009.
- ↑ Klaus Brill, Jedyny taki pałac[недоступне посилання з липня 2019], za Süddeutsche Zeitung
- Romanian Chamber of Deputies page about the Palace
- Palace of Parliament — the building // Chamber of Deputies
- Cristina Hanganu-Bresch, People's House — The Building and Rebuilding of Romanian National Consciousness (PDF)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |