Палюмбецький Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палюмбецький Олександр Іванович
Народився 1811
Казань, Російська імперія
Помер 18 (30) вересня 1897
невідомо
Країна  Російська імперія
Діяльність науковець
Галузь юриспруденція
Alma mater Імператорський Харківський університет
Знання мов російська
Заклад Імператорський Харківський університет
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Олександр Іванович Палюмбецький (1811, м. Казань — 18 (30) листопада 1897, Харків) — юрист, ректор Харківського університету (1850-1852, 1872-1873).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Казані в сім’ї священика. Закінчив Казанську духовну семінарію.

З 1829 року - студент філософсько-юридичного факультету Головного педагогічного інституту. У 1836-1838 рр. навчався за кордоном.

Після повернення у 1838 р. призначений у Харківський університет.

У 1844 році захистив докторську дисертацію "О системе судебных доказательств древнего германского права сравнительно с Русскою Правдою и позднейшими русскими законами, находящимися с ним в ближайшем соотношении" ("Про систему судових доказів стародавнього германського права у порівнянні з Руською Правдою та пізнішими російськими законами, що перебувають з ним у найближчому співвідношенні"). Був обраний екстраординарним, а в 1845 р. - ординарним професором університету.

Працювів ад’юнктом, професором кафедри енциклопедії права та історії філософії права. Читав лекції з історії російського права, енциклопедії законознавства, про державні установи, курс основних законів Російської імперії, а також кримінальне право. Вперше в університеті запровадив уроки практичного діловодства.

У 1842-1845 - секретар юридичного факультету. У 1863-1866, 1869-1870 та у 1872 р. - декан юридичного факультету.

У 1870 р. обраний суддею університетського суду.

У 1850-1852, 1872 −1873 рр. - ректор Харківського університету.

У 1876 році вийшов у відставку, після цього ще деякий час читав лекції студентам університету.

З 1875 р. - почесний член університету.

У 1886 р. була заснована премія імені А.І. Палюмбецького за кращі студентські роботи.

Нагороджений орденами Св. Станіслава І, ІІ ступенів; Св. Володимира ІІ ступеня; Св. Анни ІІ ступеня.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні напрями наукових досліджень - загальна теорія права, система судових доказів, пенітенціарна система. Досліджував також історію права.

Праці[ред. | ред. код]

  • Про систему судових доказів древнього германського права порівняно з Руською Правдою та більш пізніми руськими законами, які знаходяться з ним у найближчому співвідношенні (1844)
  • Про виникнення і розвиток пенітенціарної системи (1854),
  • Питання про словесність і публічність суду (1859).
  • "Про слідство у словесному і публічному судочинстві" (1860).

Джерела[ред. | ред. код]