Паля (тортури)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паля, кіл — середньовічний засіб для страти людини посадженням на палю, а також для тортур. Являла собою:

  • загострений дерев'яний (з цільного дерева) або металевий кіл;
  • укріплений в землі вертикальний кіл, з загостреним верхнім кінцем;
  • у запорожців був дерев'яний стовп, висотою в аршин і більше, нагорі якого зміцнювався залізний шпиль в 2 аршини довжини;
  • інколи застосовували товсту жердину з тупим кінцем, що уповільнювало настання смерті;
  • пірамідальний навершок на дерев'яному стрижні.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]