Жердина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жердини для спуску чергової команди пожежників по тривозі у пожежній частині.

Жерди́на[1], розм. жердь[2], ці́вка[3], збірн. жердя[4] — тонкий довгий стовбур дерева, очищений від сучків і гілок, або штучно виготовлений його аналог. Використовується при будівництві огорож, навісів, дахів як основа для флагштока. Молоді тонкі дерева, стовбури яких мають розміри жердин, називають жердняко́м[5].

Крім того, розрізняють спортивні снаряди з жердиною, стрибки з жердиною, спуск по жердині (наприклад, по тривозі у пожежних частинах).

Види[ред. | ред. код]

  • Багор — жердина з гаком.
  • Бовт — рибальське знаряддя у вигляді жердини з порожнистим потовщенням на кінці, яким заганяють рибу в сітку.
  • Війя́ — жердина, що з'єднує ярмо з возом.
  • Ві́ха — встромлена в землю жердина, якою вказують дорогу, позначають межі ділянки.
  • Ві́шало — жердина, закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах для сушіння чого-небудь.
  • Водомір (футшток) — рейка або жердина з поділками, якою вимірюють рівень води в морі, озері, річці.
  • Ворина, збірн. вір'я, вор'я — жердина для огорожі-вориння.
  • Глиця — поперечна з'єднувальна жердина.
  • Голобля — кожна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня при голобельному запрягу.
  • Диби (ходулі) — дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини.
  • Ди́шло, ди́шель — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней при дишельному запрягу.
  • Жердка (розм. «жердина»)[1] — вішалка у вигляді горизонтально прикріпленої або підвішеної перекладини[6]. Традиційно розташовувалася вздовж задньої стіни хати над полом[7].
  • Жорость — поперечна жердина, колода, використовувана для скріплення колод плота[8].
  • Журавель чи звід — довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, також «журавлем» називається сам пристрій з такою жердиною.
  • Кілок — жердина, загострена з одного кінця; паля, гострокіл.
  • Ключ — жердина, що з'єднує криничний журавель з відром.
  • Ключина — інша назва жердини, а також спеціальної парної жердини для притискання соломи на скирті або солом'яній покрівлі.
  • Конов'язь — жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці.
  • Коромисло — жердина для перенесення вантажів на плечі.
  • Лата — елемент дахової обрешітки, довга жердина або дошка, яку кладуть упоперек кроков.
  • Легкоатлетична жердина — спортивний прилад для стрибків з жердиною.
  • Лі́гар, леґар — кожна з двох жердин, які підкладали під дров'яний стіс (сажень). Інше значення — кожна з тонких колод (накатин), з яких влаштовувався накат під дощатою підлогою[9][10].
  • Накатник, накіття, стілля — стовбури дерев товщиною від 11 до 17 см, уживані для влаштування перекриттів (накатів) у фортифікаційних спорудах[11][12].
  • Перш (від фр. perche — «сідало») — довга дерев'яна або металева жердина, яку використовують в цирку під час виконання акробатичних номерів.
  • Пілон — вертикальна жердина для стриптизу й пол-дансу.
  • Прави́ло — кермове весло, важіль стерна, а також важіль на лафеті гармати для спрямування ствола.
  • Рак — прикріплений до жердини гачок, яким витягають воду з криниці.
  • Рамено — довга жердина, що слугує основою крила вітряка.
  • Розвора — жердина, якою подовжують віз.
  • Рубе́ль — жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж[13].
  • Сі́дало, діал. подра, подря, підря — жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики[14][15][16][17]
  • Слиж — поперечний брус у стелі з хмизу[18].
  • Соха — товста жердина, стовп, переважно з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь.
  • Сошка, сішка — жердина, переважно з розсохою для підпирання чого-небудь.
  • Тичина, тичка — жердина, зокрема, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., встромлена в землю жердина для вказання напрямку шляху, межі земельних ділянок, планування чого-небудь на місцевості.
  • Флагшток — вертикальна жердина для прапора.
  • Хохля — діалектна назва жердини з прив'язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її через ополонки під льодом.
  • Цівка — інша назва жердини.
  • Шпиль — загострена жердина, стержень на будівлі.
  • Штандара — жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін.
  • Штиль (від нім. Stiel) — загострена жердина, переважно для носіння соломи, сіна.
  • Щогла — розмовне позначення жердини.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Жердина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жердь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Цівка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Жердя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Жердняк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Жердка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Жердка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Жорость // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Лігарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Леґарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Ю. Веремеев. Полевые фортсооружения Русской Армии в конце XIX века.. army.armor.kiev.ua. Процитовано 3 травня 2018. 
  12. Русско-украинский словарь. — 2013.
  13. Рубель // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Сідало // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Подра // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Подря // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Підрі // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Слиж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.