Паліїв Василь Іванович
| Василь Паліїв | |
|---|---|
 Поручник | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
6 жовтня 1890 с. Кутище Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть |
23 квітня 1975 (84 роки) м.Польковиці,  Польща |
| Громадянство |
 ЗУНР |
| Військова служба | |
| Приналежність |
ЗУНР |
| Рід військ |
 УГА |
| Війни / битви | Українсько-радянська війна |
Василь Іванович Паліїв (6 жовтня 1890, с. Кутище Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 23 квітня 1975, м. Польковиці, Польща) — український громадський та військовий діяч, поручник УГА.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 жовтня 1890 в селі Кутище Бродівського повіту у сім'ї священника Івана Палія та письменниці Ісидори Навроцької.
Закінчив у 1910 році Українську державну гімназію в Перемишлі. Згодом навчався на правничому факультеті Львівського університету.
З 1914 мобілізований до армії Австро-Угорщини, служив у 24-му піхотному полку. У 1917-му отримав поранення та потрапив до італійського полону.
Влітку 1919 прибув до Відня, а звідти через Румунію повернувся в Україну. В Кам’янці-Подільському приєднався до УГА, командував кулеметною сотнею у званні поручника.
Від 1920 працював у Підкарпатському банку в Ужгороді. У 1925 році переїхав до Львова, був директором книгарні НТШ.
З приходом до Галичини більшовиків у вересні 1939 виїхав в окуповану німецькою армією Польщу, працював у місті Криниця на посаді книговода у Повітовому союзі кооперативів. З 1945 року головний книговод державного хліборобського господарства у селі Шкляри Долішні.
У 1959 році вийшов на пенсію та поселився у Польковицях, де й помер 23 квітня 1975 року.
Родина[ред. | ред. код]
- Брат — Дмитро Паліїв.
- Брат — Омелян Паліїв.
- Сестра — Кекилія Паліїв
Джерела[ред. | ред. код]
- Кобута С., Кобута Л. Паліїв Омелян Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2020. С. 223. — ISBN 978-966-2067-65-1.