Пам'ятник Анатолію Балабусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Анатолію Балабусі
Mariupol 2007 (93).jpg

47°04′01″ пн. ш. 37°30′35″ сх. д. / 47.067130000027773917° пн. ш. 37.509850000028° сх. д. / 47.067130000027773917; 37.509850000028Координати: 47°04′01″ пн. ш. 37°30′35″ сх. д. / 47.067130000027773917° пн. ш. 37.509850000028° сх. д. / 47.067130000027773917; 37.509850000028
Тип пам'ятник
Країна  Україна
Розташування Маріуполь
Скульптор Леонард Марченко
Матеріал декоративний гранітd і граніт
Засновано 5 листопада 1965
Ідентифікатори й посилання
Пам'ятник Анатолію Балабусі. Карта розташування: Україна
Пам'ятник Анатолію Балабусі
Пам'ятник Анатолію Балабусі (Україна)

CMNS: Пам'ятник Анатолію Балабусі у Вікісховищі

Пам'ятник Анатолію Балабусі — пам'ятник піонеру-герою, встановлений в Маріуполі, Донецька область України.[1][2]

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятник Толі Балабусі встановлено біля перехрестя проспектів адміралів Нахімова та Луніна у Приморському районі міста. Побудований на гроші, зароблені учнями маріупольської середньої школи № 31.

Вид пам'ятника збоку
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Меморіальна дошка біля підніжжя пам'ятника

Урочисте закладання монумента на місці загибелі піонера відбулося 1 червня 1965 року — у День захисту дітей. Напередодні 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції — 5 листопада 1965 року відбулося відкриття пам'ятника: зі стели з сірого граніту виривається фігура хлопчика в червоному піонерському галстуку. Постамент пам'ятника виконаний із темного граніту, біля його підстави розташована нахилена пам'ятна дошка з написом: «На цьому місці 10 вересня 1943 р. загинув піонер АНАТОЛІЙ БАЛАБУХА, беручи участь у звільненні рідного міста від німецько-фашистських загарбників». Зверху стели слова: «ПІОНЕРУ-ГЕРОЮ». Автором та скульптором пам'ятника став учитель історії СШ № 31 Леонард Трохимович Марченко.[2]

У травні 2011 року біля нього було проведено церемонію прийняття дітей в піонери[3]. На початку травня 2021 року в рамках «Толоки Пам'яті 1941—1945 років» депутати-опозиціонери Маріупольської міськради висадили квіти, облагородили територію, зашпаклювали та пофарбували пам'ятник[4].

Монумент неодноразово піддавався актам вандалізму.[5] У 2010 році була зроблена на народні засоби його реконструкція. Майданчик перед ним викладено тротуарною плиткою, є клумба та вазони з квітами.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Вулицю, де жив Анатолій Балабуха, перейменували на його честь, і тепер вона називається вулицею Піонера Балабухи.
  • Письменник Павло Безсонов написав повість «Вересневий ранок», а поети Микола Берилов та Антон Шапурма — вірші, присвячені юному герою-піонеру.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Памятник пионеру-герою Анатолию Балабухе. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  2. а б Памятник пионеру-герою Толе Балабухе в Мариуполе. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  3. Пам'ятник Анатолію Балабусі. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  4. В Мариуполе оппозиционеры привели в порядок памятники воинам-освободителям. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  5. В Мариуполе пионеру Балабухе вернули руку, но отобрали гранату. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  6. Мариупольские поэты о войне. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]