Пам'ятник Леніну (Ялта)
| Пам'ятник В. І. Леніну | |
|---|---|
|
| |
|
44°29′48″ пн. ш. 34°10′10″ сх. д. / 44.4968806° пн. ш. 34.1695944° сх. д.Координати: 44°29′48″ пн. ш. 34°10′10″ сх. д. / 44.4968806° пн. ш. 34.1695944° сх. д. | |
| Тип | пам'ятник і статуя |
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Ялта, наб. ім. В. І. Леніна, площа В. І. Леніна |
| Архітектурний стиль | соціалістичний реалізм |
| Архітектор | А. С. Фомін |
| Скульптор | П. П. Яцино |
| Матеріал | бронза, мармур |
| Засновано | 1954 |
| Встановлено | 1954 |
| Стан | задовільний |
  Пам'ятник Леніну (Ялта) (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Пам'ятник Леніну у Вікісховищі | |
Пам'ятник Леніну — пам'ятник російському революціонеру Володимиру Ульянову (Леніну, організатор збройного Жовтневого перевороту восени 1917 р., ініціатор Громадянської війни в Росії, засновник і керівник партії більшовиків); радянському політичному діячеві (перший Голова Раднаркому — уряду РРФСР, один з головних творців СРСР), теоретику і поширювачу ідей комунізму, лідеру світового міжнародного комуністичного руху. Розташований у Ялті на однойменній набережній і однойменній площі. Місце зустрічі молоді і неформалів, укритий пальмами.
Опис[ред. | ред. код]
З приходом Радянської влади головна магістраль міста була перейменована в Набережну Леніна. Її покрили асфальтом, висадили декоративні рослини, віялові пальми. Після того, як вулиця стала закритою для транспорту, вона стала бульваром. У 20-і роки народною владою в сквері на набережній був встановлений один з перших в Ялті пам'ятників В. І. Леніну. В період Німецько-радянської війни пам'ятник демонтували, але він досі не знайдений[1].
Ялтинський пам'ятник вважається одним з найбільш значних і коштовних серед аналогів у світі. Бронзова статуя Леніна стоїть на колосальному постаменті, виконаному з червоного мармуру. Пам'ятник височіє в центрі площі на набережній ім. Леніна. Урочисте відкриття споруди відбулося у січні 1954 року. Автори пам'ятника — український скульптор П. П. Яцино — лауреат Державної премії СРСР, архітектор А. С. Фомін. Цей пам'ятник — єдиний в Криму монумент, присвячений Леніну зі статусом пам'ятки монументального мистецтва національного значення[2].
Знесення[ред. | ред. код]
Ялтинський монумент пережив Євромайдан та «ленінопад» на початку 2014 року через анексію Криму Російською Федерацією. Ще до анексії місцева влада виступала проти знесення пам'ятника[3]. У лютому повідомлялося про угруповування спортсменів, які мали б захищати Леніна від провокацій. Біля пам'ятника продовжують влаштовувати громадські заходи та концерти[4][5]. Окрім того, голова кримського курортного відомства в Ялті виступив з ідеєю створення музею пам'ятників Леніну[6].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Первый Ялтинский «ЛЕНИН». Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ Фото памятников Ялты. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ Охранять памятник Ленину в Ялте будет «стена» из спортсменов. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ На ялтинской набережной хором исполнили песню «День Победы». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ У памятника Ленину прошел концерт «Тебе, блистательная Ялта». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ Глава крымского курортного ведомства в Ялте выступил с идей создания музея памятников Ленину. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
