Пампанґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пампанґо
Kapampangan, Amanung Sisuan
Поширена в: Філіппіни
Регіон: центральний Лусон
Носії: 2,4 млн.
Писемність: латиниця
Офіційний статус
Офіційна: Філіпіни
Регулює: Commission on the Filipino Language
Коди мови
ISO 639-3 pam

Пампанґо, капампанганська мова, або просто капампанган - одна з найбільших мов Філіппін. Відома також під назвами: пампангуено і аманунг-сісуан (останнє буквально означає «мова, вигодувана грудьми», тобто те ж, що й «рідна мова»).

Історія[ред.ред. код]

Назва мови походить від слова pampang, що означає «берег річки». Історія мови до прибуття іспаців в 16 ст. майже невідома. У 18 ст. чернець Дієґо Бергано написав дві книги: словник (Vocabulario de la lengua Pampanga [1]) і граматику (Arte de la lengua Pampanga). На цій мові писали два видатних філіпінських письменника 19 ст. Отець Ансельмо Пахардо здобув популярність як автор творів «Гонсало з Кордови» і «Героїчна комедія про завоювання Гранади». Ще один письменник Хуан Крісостомо Сото був автором багатьох п'єс. Амадо Юсон, номінант на Нобелівську премію з літератури в 1950-і рр., був автором поеми «Кріссотан».

В даний час пампанґо занепадає навіть на тих територіях, де мова традиційно була поширена. [2]

Класифікація[ред.ред. код]

Більшість дослідників поміщають капампанганську мову в північні філіпінські мови австронезійської сім'ї. Найближчими родичами мови пампанґо є самбальська мова провінції Самбалес і мова болінао, поширена в місті Болінао.

Граматика[ред.ред. код]

Іменники[ред.ред. код]

Іменники в пампанґо не мають флексій. Відмінковий показник зазвичай передує іменнику. Є три відмінкових показника: абсолютив / номінатив, ергатив/ генитив і непрямий відмінок. Маркери непрямих відмінків виконують ту ж роль, що прийменники в європейських мовах. Ергатив позначає активного діяча при неперехідних дієсловах. Абсолютив позначає об'єкт дії при перехідних дієсловах, але підмет при неперехідних. Крім того, іменні маркери діляться на два класи: один для назв (імен) людей, другий - для всього іншого. Відмінкові показники наведені в таблиці нижче.

  Абсолютив Ергатив Непрямий відмінок
Звичайний одн. ing -ng,
ning
king
Звичайний множ. ding
ring
ring karing
Особистий одн. i -ng kang
Особистий множ. di
ri
ri kari

Приклади: Dinatang ya ing lalaki.
«Людина прийшла».

Ikit neng Juan i Maria.
«Хуан бачив Марію».

Munta la ri Elena ampong Robertu king bale nang Miguel. / Munta la di Elena ampong Robertu king bale nang Miguel.
«Елена і Роберто підуть в будинок Мігеля».

Nukarin la ring libro?
«Де книги?»

Ibie ke ing susi kang Carmen.
«Я віддам ключ Кармен».

Займенники[ред.ред. код]

  Абсолютив
(незалежний)
Абсолютив
(енклітика)
Ергатив Непрямий відмінок
Я yaku, aku ku ku kanaku, kaku
Ти ika ka mu keka
Він, вона, воно iya, ya ya na keya, kaya
Ми двоє ikata kata, ta ta kekata
Ми з тобою ikatamu, itamu katamu, tamu tamu, ta kekatamu, kekata
Ми без тебе ikami, ike kami, ke mi kekami, keke
Ви ikayo, iko kayu, ko yu kekayu, keko
Вони ila la da
ra
karela

Особливі форми займенників[ред.ред. код]

Займенники ya і la після слів ati (є (десь)) і ala (немає (десь)) мають особливі форми: yu і lu.

Вказівні займенники[ред.ред. код]

Система вказівних займенників відрізняється від аналогічних займенників в інших філіпінських мовах у зв'язку з наявністю різних варіантів для чисел однини і множини.

Абсолютив Ергатив Непрямий відмінок локатив Екзистенційний відмінок
одн. множ. одн. множ. одн. множ. одн. множ.
Найближчий до мовця
(цей, тут)
ini deni
reni
nini dareni kanini kareni oyni oreni keni
Біля мовця і співрозмовника
(цей, тут)
iti deti
reti
niti dareti kaniti kareti oyti oreti keti
Ближче до співрозмовника
(той, там)
iyan den
ren
niyan daren kanyan karen oyan oren ken
Віддалений
(он там, он той )
ita deta
reta
nita dareta kanita kareta oyta oreta keta

Вказівні займенники ini і iti (включаючи їх відмінкові форми) обидва означають «цей», але використовуються в різному контексті. Iti звичайно відноситься до чого-небудь абстрактного, але може вказувати і на конкретні іменники. Наприклад, iting musika (ця музика), iti ing gagawan mi (ось що ми робимо). Ini завжди є конкретним і ніколи - абстрактним. Наприклад, ining libru (ця книга), ini ing asu nang Juan (це собака Хуана). Крім того, в локативних формах keni використовується, коли співрозмовник знаходиться не поруч з предметом, про який йде мова. Keti, навпаки, коли співрозмовник знаходиться поряд з предметом. Наприклад, дві людини в одній і тій же країні будуть називати свою країну keti, проте про своїх містах - keni, в обох випадках маючи на увазі «тут».

Nanu ini?
«Що це?»

Mangabanglu la rening sampaga. / Mangabanglu la dening sampaga.
«Ці квіти приємно пахнуть».

Ninu ing lalaking ita?
«Хто ця людина?»

Me keni / munta ka keni.
«Приходь (підходь)».

Ati ku keti / atsu ku keni / atyu ku keni.
«Я тут».

Mangan la keta.
«Вони будуть їсти тут».

Ninu ing anak a yan?
«Хто ця дитина ?»

Uyta / Oyta ya pala ing salamin mo / mu!
«Так от де ваші окуляри!»

E ku pa menakit makanyan / makanini.
«Я не бачив одного з них раніше»

Manyaman la ren. / Manyaman la den.
«Вони смачні».

Ayni / Areni / Oreni la reng adwang regalo para keka.
«Ось два подарунки для тебе».

Дієслова[ред.ред. код]

Дієслова капампанґанської мови - морфологічні складні і приймають безліч афіксів, що відображають фокус, вид, спосіб та інші категорії.

Складнощі і нерегулярності[ред.ред. код]

Носії інших філіпінських мов сприймають капампанґанську дієслівну систему як складнішу, ніж у їх рідних мовах, через те, що ряд дієслів відносяться до незвичайних (для інших філіпінських мов) дієслівних класів; крім того, існують складні правила використання ряду дієслівних форм. Щоб ілюструвати дані проблеми, можна розглянути дієслово sulat (писати), яке існує як в тагальській мові, так і в пампанґо.

Приклад:

  • susulat означає «пише» по-капампанґанськи, але «буде писати» по-тагальськи.
  • Sumulat означає «буде писати» по-капампанґанськи, але «писав» по-тагальськи. Ця форма також є інфінітивом в обох мовах.
  • Sinulat означає «писав» в обох мовах, проте в пампанґо - фокус на діяча, а в тагальській - на об'єкті.

Суфікс об'єкта-фокусу -an позначає два різних фокуси. Єдина різниця між ними полягає в тому, що в одній з парадигмі відмінювання -an зберігається для передачі доконаного виду, тоді як в іншій парадигмі дієвідміни - опускається.

Розглянемо нижче два дієслова:

bayaran(платити кому-небудь):bayaran(сплатити комусь),babayaran(платить комусь), beyaran(сплатив комусь)
bayaran(платити за щось):bayaran(сплатити за що-небудь),babayaran(платить за що-небудь),binayad (платив за що-небудь)

Зверніть увагу, що в інших філіпінських мовах є окремі форми. Наприклад, в тагальській є суфікси -in і -an, в бікольській -on і -an і в більшості вісайских мов, а також -en і -an в ілокано. Це пов'язано з історичними фонетичними змінами в порівнянні з прото-філіппінським /*e/.

Існує ряд дієслів, фокусованих на діяча, в яких не використовується інфікс -um-, але вони зазвичай відмінюються, як і інші дієслова. Наприклад, gawa (робити), bulus (занурювати), terak (танцювати), lukas(забирати), sindi (курити), saklu (знайти), takbang (крокувати), tuki (супроводжувати), і т.д. використовуються замість *gumawa, *bumulus, *tumerak, *lumukas, *sumindi, *sumaklu, *tumakbang , *tumuki.

Багато з дієслів, згаданих вище, піддаються зміні голосної замість прийняття інфіксів -in- (доконаний вид). Для фокусу діяча (напр. дієслова на -um-) це відбувається тільки у дієслів, у яких є голосний /u/ в першому складі. Наприклад, дієслово lukas (забрати) має часові форми lukas (забере), lulukas (забирає) і likas (забрав) (а не очікуване *linukas). Дана зміна голосного також відбувається у ряді дієслів, фокусованих на об'єкт в доконаному виді. На додаток до перетворення /u/ в /i/, /a/ перетворюється в /e/ в ряді випадків. Наприклад, dela (приніс що-небудь), а не *dinala, semal (працював над чим-небудь), а не *sinamal, і seli (купив), а не *sinali.

Більш того, на письмі не розрізняються два різних префікса mag-. Magsalita може означати або каже, або буде говорити. На слух, проте, різниця помітна. [mɐgsalitaʔ] означає «буде говорити», а [ˌ ma ː gsalitaʔ] - «говорить».

Таблиця дієвідміни[ред.ред. код]

Нижче наведена таблиця основних дієслівних афіксів.

Інфінітив &
Контемплатив
Прогресив Закінчена дія
Фокус на діяча 1a -um- CV- -in-
Фокус на діяча 1b - CV- -in-
-i-
Фокус на діяча 1c m- mVm- min-
me-
Фокус на діяча 2 mag- mág- mig-, meg-
Фокус на діяча 3 ma- má- ne-
Фокус на діяча 4 maN- máN- meN-
Фокус на об'єкті 1 -an CV-...-an -in-
-i-
-e-
Фокус на об'єкті 2
Фокус на одержувача дії
i- iCV- i- -in-
i- -i-
i- -e-
Фокус на об'єкті 3
локативний фокус
-an CV-...-An -in-...-an
-i-...-an
-e-...-an
Фокус на інструменті ipaN- páN- piN-, peN
Фокус причини ka- ká- ke-

Енклітика[ред.ред. код]

  • ba: використовується факультативно в питаннях «так чи ні» та інших типах питальних пропозицій.
  • daw / raw: частка передачі з чужих слів ; «як кажуть», «з чуток», «мабуть».
  • Din / rin: частка додавання до сказаного раніше, може перекладатися «також», «а ще».
  • Iká: висловлює надію, нереалізоване умова (у дієслів доконаного виду), використовується в умовних виразах.
  • Itá: висловлює невизначеність і нереалізовану ідею ; напевно, може бути, здається.
  • kahit, man: навіть, навіть якщо, навіть хоча.
  • kung: умовна частка, що позначає несподівану подію; якщо.
  • lang: обмежувальна частка; тільки, всього лише.
  • na: тепер, вже.
  • pa: все ще, ще.
  • namán: використовується для протиставлення, пом'якшує питання і емфазу.
  • nanu ita: виражає причину; оскільки, тому що.
  • ngâ: використовується у твердженнях або для емфази, крім того, пом'якшує імператив; звичайно, безумовно.
  • palá: частка висловлює усвідомлення або несподіваний спогад.
  • po: частка ввічливості.

Екзистенціальна зв'язка[ред.ред. код]

Для вираження існування/наявності («там є», «є») і володіння («мати») використовується слово atí.

Заперечення[ред.ред. код]

Існує дві негативних частинки: alí і alá. Alí заперечує дієслова і зв'язки, означає «ні» або «не». Alá - антонім atí, означає «ні» у сенсі «не є», «відсутній».

Питальні займенники[ред.ред. код]

Komustá використовується для питання про самопочуття або стан, нерідко як вітання. Походить від іспанського виразу¿cómo está?.

Komustá na ka?
«Як поживаєш?»

Komustá ya ing pasyente?
«Як справи у пацієнта?»

Nanu означає, що. Nanu ya ing gagawan mu? < br /> «Що ти робиш?» Ninu означаєхто. Ninu la reng lalake? / Ninu la deng lalake?
«Хто ці люди?» Ninu i Jennifer?
«Хто така Дженніфер?»

Nokarin означаєде, але використовується для питання про місцезнаходження об'єкта і не використовується разом з дієсловами. Nokarin ya ing drayber?
«Де водій?»
Прим.:Drayberпоходить від англійського «driver».

Nokarin ya i Henry?
«Де Генрі?»

Запозичення[ред.ред. код]

Є чимало запозичень з іспанської мови, з урахуванням більш ніж 300-річного іспанського панування. Серед прикладів можна згадати: suerti від іспанського suerte (удача), kurus від cruz (хрест), karni від carne (м'ясо), korsunada від corazonada.

Через вплив буддизму і індуїзму в пампанґо мові є запозичення з санскриту:

  • kalma «доля» від санскр. Карма
  • damla «божественний закон» від санскр. Дхарма
  • mantala «заклинання» від санскр. Мантра
  • upaya «влада» від санскр. Upaya
  • lupa«обличчя» від санскр. Rupa
  • sabla «кожен» від санскр. Sarva
  • lawu «затемнення» від санскр. Rahu
  • galura «Гігантський орел (прізвище)» від санскр. Гаруда
  • laksina «південь (прізвище)» від санскр. Таксин
  • laksamana «Адмірал (прізвище)» від санскр. Лакшман

Є також запозичення з китайської, в основному з діалектів - кантонського і хоккіен:

  • ápû 阿婆 «бабуся по матері»
  • impû 外婆 «бабуся по батькові»
  • ingkung 外公 «дідусь по батькові»
  • atchi 阿姐 «старша з сестер»

Приклади[ред.ред. код]

вживані фрази[ред.ред. код]

  • Kumusta ka? - Як поживаєш?
  • Masalese ku pu. - Я в порядку.
  • Mayap ku pu. - У мене все добре.
  • Nanung lagyu mu? - Як тебе звуть?
  • Malagu kang talaga. - Ти справді гарна.
  • Kasanting mu! - Ти такий гарний!
  • Uwa - Так.
  • Ali - Ні.
  • Me keni (скор. від 'Ume ka keni'). - Підійди.
  • Kaluguran da ka - я люблю тебе, ми любимо тебе, вони люблять тебе.
  • Tabalu keka - букв. «Я не знаю з тобою»
  • Eku balu - я не знаю.
  • Mako na ku - Мені треба йти.
  • Mangan ta na, Mangan tamu-Let - давайте поїмо.

Числівники[ред.ред. код]

Числівник Капампанґанський переклад
1 Metung / Isa
2 Adua
3 Atlu
4 Apat
5 Lima
6 Anam
7 Pitu / pito
8 Walu / walo
9 Siyam
10 Apulu
11 Labing metung
12 Labing adua
13 Labing atlu
14 Labing apat
15 Labing lima
20 Adwang pulu
21 Adwang pulu't metung
22 Adwang pulu't adua
30 Atlung pulu
100 Dinalan
200 Aduang dalan
1,000 Libu / Metung Libu / Metung a Libu
2,000 Aduang Libu
20,000 Aduang Pulung Libu
100,000 Dinalang Libu / Dinalan a Libu
200,000 Auwang Dalan Libu / Auwang Dalan A Libu
1,000,000 Milyon / Metung Milyón / Metung a Milyon
2,000,000 Aduang Milyon

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Bautista, Ma. Lourdes S. 1996. An Outline: The National Language and the Language of Instruction. In Readings in Philippine *Sociolinguistics, ed. by Ma. Lourdes S. Bautista, 223. Manila: De La Salle University Press, Inc.
  • Bergaño, Diego. 1860. Vocabulario de la Lengua Pampanga en Romance. 2nd ed. Manila: Imprenta de Ramirez y Giraudier.
  • Castro, Rosalina Icban. 1981. Literature of the Pampangos. Manila: University of the East Press.
  • Fernández, Eligío. 1876. Nuevo Vocabulario, ó Manual de Conversaciónes en Español, Tagálo y Pampángo. Binondo: Imprenta de M. Perez
  • Gallárdo, José. 1985-86. Magaral Tang Capampangan. Ing Máyap a Balità, ed. by José Gallárdo, May 1985- June 1986. San Fernando: Archdiocese of San Fernando.
  • Henson, Mariano A. 1965. The Province of Pampanga and Its Towns: A.D. 1300—1965. 4th ed. revised. Angeles City: By the author.
  • Kitano Hiroaki. 1997. Kapampangan. In Facts About The World’s Major Languages, ed. by Jane Garry. New York: H.W. Wilson. Pre-published copy
  • Lacson, Evangelina Hilario. 1984. Kapampangan Writing: A Selected Compendium and Critique. Ermita, Manila: National Historical Institute.
  • Manlapaz, Edna Zapanta. 1981. Kapampangan Literature: A Historical Survey and Anthology. Quezon City: Ateneo de Manila Universit Press.
  • Panganiban, J.V. 1972. Diksyunaryo-Tesauro Pilipino-Ingles. Quezon City: Manlapaz Publishing Co.
  • Pangilinan, Michael Raymon M. 2004. Critical Diacritical. In Kapampangan Magazine, ed. by Elmer G. Cato,32-33, Issue XIV. Angeles City: KMagazine.
  • Samson, Venancio. 2004. Problems on Pampango Orthography. In Kapampangan Magazine, ed. by Elmer G. Cato,32-33, Issue XII. Angeles City: KMagazine.
  • Tayag, Katoks (Renato). 1985. «The Vanishing Pampango Nation», Recollections and Digressions. Escolta, Manila: Philnabank Club c/o Philippine National Bank.
  • Turla, Ernesto C. 1999. Classic Kapampangan Dictionary. Offprint Copy

Посилання[ред.ред. код]