Панін Іван Федорович

Панін Іван Федорович
Народився	10 жовтня 1912(1912-10-10) село Середні Ростоки Тульської губернії, тепер Арсеньївського району Тульської області, Російська Федерація
Помер	1974 Москва, СРСР
Поховання	Lyublinskoe cemeteryd
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	машиніст локомотива
Нагороди

Іван Федорович Панін (10 жовтня 1912(19121010), село Середні Ростоки Тульської губернії, тепер Арсеньївського району Тульської області, Російська Федерація — 1974, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, залізничник, машиніст депо Москва-Сортувальна Московсько-Рязанської залізниці. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943).

Життєпис

Народився в селянській родині.

З 1932 року почав працювати на залізниці. Був помічником машиніста, машиністом депо Москва-Сортувальна Московсько-Рязанської залізниці.

Працював на маневрових та магістральних паровозах, брав участь у кривоносівському русі. З 1939 року працював на новому паровозі СО № 18-1735. Разом із напарником підняв вагу вантажних поїздів із півтори до двох тисяч тонн, технічну швидкість — з 27 до 45 кілометрів на годину. Пробіг його паровоза між постановками на ремонт промивання збільшився вчетверо і досяг 15 тисяч кілометрів. Під час німецько-радянської війни Панін разом зі своєю бригадою подовжив пробіг між ремонтами паровоза до 60-70 тисяч кілометрів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1943 року «за особливі заслуги у забезпеченні перевезень для фронту та народного господарства та видатні досягнення у відновленні залізничного господарства у важких умовах воєнного часу» Паніну Івану Федоровичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп та Молот».

У 1944—1945 роках був слухачем Центральних технічних курсів Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР.

З 1945 року продовжував працювати машиністом, з 1963 року — машиністом-інструктором депо Москва-Сортувальна Московсько-Рязанської залізниці.

Помер у 1974 році. Похований на Люблінському цвинтарі Москви.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943)
• орден Леніна (5.11.1943)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• знаки «Почесний залізничник»

Джерела

• Герои стальных магистралей. Книга 1. Москва, 2000 (рос.)