Паоло Конте (італ.Paolo Conte; нар.6 січня1937Асті, Італія) — італійський співак, піаніст і композитор, відомий завдяки своєму незвичайному голосу, барвистим і романтичним композиціям (що викликає асоціації як з італійською і середземноморською музикою, так і з південноамериканськими ритмами і франкомовними виконавцями, такими як Жак Брель і Жорж Брассенс) і його задумливою, іноді меланхолійною, лірикою.
Паоло Конте народився в Асті6 січня1937 року. Вже в юності починає захоплюватися, як і дотепер — американським джазом і образотворчими мистецтвами. Як любитель джазу він грає на вібрафоні в ансамблях свого міста, бере участь у гастрольних поїздках («Національний Фестиваль джазу в Сан Вінсенте») і навіть посідає третє місце, виступаючи за Італію в міжнародній телевікторині в Осло. Складати пісні починає спонтанно, майже інтуїтивно: спочатку з братом Джорджо, а потім продовжує писати їх самостійно слідами вражень, ввібравши з самого життя, книг і кіно. В середині 1960-х років стає дуже відомим завдяки таким своїм композиціям, як «La coppia piu bella del mondo» (укр.«Найкрасивіша пара у світі») і «Azzurro», виконані Адріано Челентано, «Insieme a te non ci sto piu» (укр.«З тобою я більше не разом»), у виконанні Катерини Казеллі, пісня «Tripoli '69», виконана Патті Право, «Messico e nuvole», заспіваною Енцо Яначчі, «Genova per noi» і «Onda su onda», виконані Бруно Лауці, та багатьма іншими своїми піснями.
Італія
Файли у Вікісховищі
