Папуга-віхтьохвіст мінданайський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга-віхтьохвіст мінданайський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Папуга-віхтьохвіст (Prioniturus)
Вид: Папуга-віхтьохвіст мінданайський
Prioniturus waterstradti
Rothschild, 1904
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Prioniturus waterstradti
Віківиди: Prioniturus waterstradti
ITIS: 554859
МСОП: 22684960
NCBI: 1236349

Папуга-віхтьохвіст мінданайський[2] (Prioniturus waterstradti) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Філіппін.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 27 см. Забарвлення переважно зелене, спина має коричневий відтінок, нижня частина тіла жовтувато-зелена. Обличчя і лоб блакиттнуваті. Два центральних стернових пера видовжені, мають голі стрижні, на кінці у них чорнуваті "віхті", крайні стернові пера на кінці чорні. Дзьоб сірий[3].

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

  • P. w. malindangensis Mearns, 1909 — високогір'я на заході Мінданао;
  • P. w. waterstradti Rothschild, 1904 — високогір'я на південному сході Мінданао.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Мінданайські папуги-віхтьохвости є ендеміками острова Мінданао. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, зустрічаються зграйками до 10 птахів, переважно на висоті від 820 до 2700 м над рівнем моря, місцями на висоті 450 м над рівнем моря. Живлятся насінням і плодами. Гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 5 до 7 м над землею.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція міндадайських папуг-віхтьохвостів становить приблизно 5 тисяч птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Prioniturus waterstradti.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 226—227.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 травня 2022.