Папірус Гарріса
| Папірус Гарріса | |
 | |
| Мова твору або назви | єгипетська мова[1] |
|---|---|
| З матеріалу | папірус[1] |
| У збірках | Британська бібліотека[1] |
 Папірус Гарріса у Вікісховищі | |
Папірус Гарріса, Папірус Гарріса I (є й інші папіруси в колекції Ентоні Гарріса) — давньоєгипетський папірус із зібрання Британського музею. Є сувоєм завдовжки 41 метр із текстом з 1 500 рядків, вважається найдовшим папірусом[2].
Був знайдений у похованні в районі Медінет-Абу та придбаний англійським колекціонером Ентоні Гаррісом 1855 року. Британський музей придбав папірус 1872 року[3]. Факсимільне видання папірусу було підготовлено Британським музеєм під назвою: «Факсиміле єгипетського ієратичного папірусу часів царювання фараона Рамсеса III» (англ. Facsimile of an Egyptian Hieratic papyrus of the reign of Ramses III) 1876 року[4].
Зміст[ред. | ред. код]
Папірус, написаний ієратичним письмом, містить список храмових пожертв і коротку характеристику правління фараона XX династії Рамсеса III. В огляді правління зазначено, що попередник і батько Рамсеса III фараон Сетнахт відновив у Єгипті порядок та зміцнив центральну владу після політичної кризи, спричиненої повстанням правителя Таніса Ірсу. Рамсес III реорганізував бюрократичну машину держави і провів реформи в армії. Він воював з прибульцями — «народами моря», переміг їх і змусив сплачувати данину Єгипту. Він також розбив ідумеїв, на заході він зупинив вторгнення лівійців і племен мешвеш, розселивши переможених у західній частині дельти Нілу.
Його економічна активність включала іригаційні роботи, організацію експедицій до Пунту й на Синайський півострів за товарами й коштовним камінням, імпорт міді з Аттики[5].
За наказом Рамсеса III в країні посадили багато дерев. Відзначається, що він видав укази щодо захисту прав жінок на вільне пересування, за його правління в Єгипті настав мир. Найняті для захисту кордонів іноземні найманці жили зі своїми родинами у гарнізонних містечках. Загальна оцінка Рамсеса III є дуже позитивною, як з боку населення Стародавнього Єгипту, так і з боку іноземців[6].
Сам текст було складено за часів наступника Рамсеса III, його сина Рамсеса IV[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?objectId=114374&partId=1
- ↑ а б Bryce, Trevor (1998). The Kingdom of the Hittites. Oxford University Press. с. 370. ISBN 978-0-19-924010-4.
- ↑ Heinrich Brugsch, My Life and My Travels, Berlin 1894, стор. 298
- ↑ Facsimile of an Egyptian Hieratic papyrus of the reign of Ramses III, now in the British Museum
- ↑ Солкін В. В. Сонце Володарів. Давньоєгипетська цивілізація доби Рамессидів. М., 2000, стор. 172–190
- ↑ Breasted, James Henry. 1906. Ancient Records of Egypt, Chicago, Part Four, §§ 397 to 412
