Пасєка (острів)
| Пасєка | |
|---|---|
| пол. Pasieka нім. Pascheke | |
 | |
| Географія | |
| 50°39′50″ пн. ш. 17°55′10″ сх. д. / 50.66389° пн. ш. 17.91944° сх. д.Координати: 50°39′50″ пн. ш. 17°55′10″ сх. д. / 50.66389° пн. ш. 17.91944° сх. д. | |
| Місцерозташування | Одра |
| Акваторія | Одра |
| Площа | 0,45[1] км² |
| Довжина | 1,5 км |
| Ширина | 0,54 км |
| Найвища точка | 150—155 м |
| Країна | |
 Польща | |
| Регіон | Опольське воєводство |
| Населення |
|
  Пасєка Пасєка (Опольське воєводство) | |
 | |
 Пасєка у Вікісховищі | |
Пасє́ка (пол. Pasieka, нім. Pascheke) — острів у м. Ополе, обмежений із заходу річкою Одра, зі сходу — старим руслом Одри, Млинувкою.
Острів має понад 1900 мешканців. З'єднаний із лівим берегом Одри П'ястовським мостом, а з островом Болько — пішохідним мостом ім. Ірени Сендлерової. З центральною частиною міста пов'язаний мостами через Млинувку: на вул. Катедральна, вул. Замкова та вул. Войцеха Корфанти, а також пішохідним «Грошовим мостом»), що виходить на вул. Вольфганга Амадея Моцарта[2].
Історія[ред. | ред. код]
Північна частина острова, що зветься Острувек, є колискою Ополя — одного з найстаріших польських міст. Стародавнє слов'янське городище, яке існувало на цьому місці (на той час — лівому березі Одри) з IX по XIII сторіччя[1], дало початок сучасному постійному поселенню[3]. Близько 1217 року опольські П'ясти розпочали на місці поселення будівництво замку[4]. Близько 1600 року внаслідок катастрофічної повені головне русло Одри перемістилося на захід і Пасєка перетворилася на острів[1][5]. До початку XIX сторіччя Пасєка був окремою від міста замковою територією. Згідно з описом 1534 року, за Опольським князівським замком знаходилася князівська пасіка, на честь якої згодом названо острів. У 1823—1824 роках збудовано міст, що з'єднував Ополе з островом Пасєка від сьогоднішньої вулиці Катедральної, продовжений після 1840 року до Заодже[5]. 1824 року на Пасєці засновано колонію Вільгельмшталь, названу на честь імператора Вільгельма I[3]1829 року до складу колонії Вільгельмшталь увійшло поселення Острувек[6]. У червні 1858 р. було засновано Товариство благоустрою міста (нім. Oppelner Verschönerungsverein), діяльністю якого керував повітовий радник Людвіг Зак. Товариство розпочало облаштування парку на Пасєці, а на наступному етапі острів став місцем будівництва вілл.
Сучасність[ред. | ред. код]
Пасєка разом зі Старим Містом є історичною частиною Ополя, хоча її офіційно включено в межі міста лише з 1891 року[4]. В ніч з 9 на 10 липня 1997 року так звана «повінь тисячоліття» досягла Ополя. Вся Пасєка, а також Болько та лівобережна частина Ополя опинилися під водою. Рівень води в багатьох місцях перевищував два метри, це спричинило величезні руйнування та збитки. На відновлення та реконструкцію пішло декілька років[7].
2019 року було створено опольську адміністративну одиницю — IX район, що охоплює острів Пасєка і Старе Місто. 1 квітня 2021 року відзначили 130-ту річницю приєднання острова Пасєка до міста Ополе[3]. Тут розташовано багато установ, офісів та історичних пам'яток, серед яких:
- Амфітеатр тисячоліття, в якому щороку проходить Національний фестиваль польської пісні,
- П'ястовська вежа — залишок замку династії П'яст, знесеного на початку 1930-х років,
- Замковий став та парк на вул. Норберта Барлицького,
- Льодовий будиночок,
- Меморіальний камінь у пам'ять спаленої нацистами Нової синагоги;
- Ковзанка Торополь,
- Управління Опольського воєводства,
- Управління маршала Опольського воєводства,
- Консульство ФРН,
- Головна бібліотека Опольського університету,
- Воєводська публічна бібліотека[8],
- Сілезький інститут в м. Ополе[9],
- головний корпус коледжу управління та адміністрації в м. Ополе,
- штаб-квартира «Нової трибуни» в Ополі[10],
- Початкова та середня державна музична школа імені Фредеріка Шопена,
- Молодіжний центр культури з кінотеатром «Студія»[11],
- штаб-квартира Радіо Ополе[12],
- будівля колишньої резиденції польського консульства (1931—1939).
-
Вулиця Сілезьких Повстанців -
П'ястовська вежа -
Надоджанський парк -
Нова опольська синагога, знищена 1938 року -
Евангелічна Аугсбурзька церква -
Скульптура «Дама Пасєчна», присвячена постраждалим від повені 1997 р. -
Опольський Амфітеатр тисячоліття -
Замковий став і Льодовий будиночок
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Adamska, Monika Ewa (2016). Odrzańskie wyspy Opola – Bolko i Pasieka. Historia, rozwój przestrzenny i walory krajobrazu (PDF). Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego (пол.). Komisja Krajobrazu Kulturowego Polskiego Towarzystwa Geograficznego. nr 33: 137—153. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Bogdoł, Grzegorz (2014). Opole - miasto mostów. opolezsercem.pl (пол.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ а б в Wyspa Pasieka – 130 lat w granicach miasta. Czas na Opole (пол.). 3 квітня 2021. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ а б Zajączkowska, Urszula (19 травня 2002). Zamek piastowski w 1903. Nowa Trybuna Opolska (пол.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 1 червня 2023.
{{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ а б Kalendarium. Opole.pl (пол.). Urzad Miasta Opola. 30 липня 2009. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Friederichsen, Max (1925). Beiträge zur schlesischen Landeskunde: Dem 21. Deutschen Geographentage (нім.). Breslau: Ferd. Hirt Verlag. с. 9.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ Guzik, Piotr (9 липня 2018). Powódź tysiąclecia. Tak wyglądało Opole i region 25 lat temu. Gazeta Wyborcza (пол.). Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 1 червня 2023.
{{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ Główna - Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Emanuela Smołki w Opolu (пол.)
- ↑ Państwowy Instytut Naukowy — Instytut Śląski w Opolu
- ↑ Opole, Opolszczyzna, Opolskie — wiadomości, informacje, aktualności, artykuły, wydarzenia.
- ↑ Młodzieżowy Dom Kultury w Opolu
- ↑ Radio Opole
