Паулу Рікарду Фігейра Сілва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кака
Кака
Кака
Кака (посередині) на післяматчевій прес-конференції
Особисті дані
Повне ім'я Паулу Рікарду Фігейра Сілва
Народження 4 березня 1977(1977-03-04) (47 років)
  Аракажу, штат Сержипі, Бразилія Бразилія
Зріст 170 см
Вага 74 кг
Громадянство Бразилія Бразилія, Азербайджан Азербайджан
Позиція Вінгер
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1996—1998 Бразилія «Пердігао» ? (?)
1999 Бразилія «Сан-Мігел» ? (?)
2000 Бразилія «Ульбра» ? (3?)
2001 Бразилія «Уноеск» ? (?)
2001—2002 Іспанія «Барселона» 19 (14)
2002—2004 Іспанія «Дісофт Лас-Пальмас» ? (?)
2004—2009 Росія «Спартак-Щолково» 164 (121)
2009 Росія ЦСКА 8 (2)
2010 Росія «Динамо-Ямал» 6 (0)
2011—2012 Азербайджан «Нефтчі» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2012 Азербайджан Азербайджан ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010—2012 Азербайджан «Нефтчі»
2010—2012 Азербайджан Мол. збірна Азербайджану
2012—2018 Росія «Газпром-ЮГРА»
2018— Казахстан «Кайрат»
2018— Казахстан Казахстан

** Тільки на посаді головного тренера.

Па́улу Ріка́рду Фіге́йра С́ілва (нар. 4 березня 1977, Аракажу, Бразилія), більш відомий як Кака́ (порт.-браз. Cacá[1]) — колишній бразильський і азербайджанський футзаліст, головний тренер «Кайрату» і збірної Казахстану.

Біографія[ред. | ред. код]

Кака починав кар'єру граючи одночасно в футбол і футзал. Він поїхав виступати за команду свого міста у Кубку Бразилії, де вдало зіграв і отримав пропозицію від «Пердігао», який виступав у чемпіонаті штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Так і почалася його професійна кар'єра. Після трьох років виступів за «Пердігао» вінгер перейшов у «Сан-Мігель», де виступав не дуже вдало і сам попросив керівництво відпустити його геть.

Після цього отримав пропозицію від «Ульброю» з якою в сезоні 2000 року дійшов до півфіналу ліги футзалу (у загальній класифікації команда посіла третє місце). Провівши сезон в «Ульбрі», продовжив виступи у команді «Уноеск», у складі якої з 37-ма голами став найкращим бомбардиром чемпіонату штату Санта-Катарина, що в середньому становило 1,5 голи за гру. Після цього його співвітчизник Алесіо порадив його у ролі підсилення іспанському клубу «Барселона». У кінці 2001 року Кака приєднався до «Барселони»[2] і допоміг клубу не вилетіти з почесного дивізіону.

Два наступні сезони бразилець провів у команді «Дісофт Лас-Пальмас», що виступала у срібному дивізіоні. Після цього він змінив чемпіонат ставши гравцем російського клубу «Спартак-Щолково». Найкращим для нього в підмосковному клубі став сезон 2004/05, коли в його складі він здобув срібло чемпіонату, а сам став найкращим бомбардиром першості. У розіграші Кубка Росії 2004 року вінгер забив 11 голів (в тому числі по одному м'ячу у півфіналі і фіналі), чим допоміг команді пробитися до його фіналу, але там «Спартак-Щолково» поступився фавориту — московському «Динамо» з рахунком 3:5[3]. У наступному розіграші Кубка, що відбувся 2005 року, «Спартак-Щолково» з Кака у складі знову вийшов у фінал і здобув трофей.

2009 року щолківський клуб через фінансові проблеми покинув суперлігу, а Кака став гравцем московського ЦСКА[4]. Але в стані «армійців» бразилець не зумів себе проявити як слід, а пізніше отримав травму і довго відновлювався. Вже на початку 2010 року він перебрався в інший столичний клуб «Динамо-Ямал». Проте там Кака не стільки грав, скільки виконував обов'язки граючого помічника тренера.

Влітку 2010 року Кака очолив азербайджанський клуб «Нефтчі», а також молодіжну збірну Азербайджану. Не зважаючи на твердження про завершення ігрової кар'єри, через деякий час він став допомагати клубу і у ролі гравця[5]. Під його керівництвом «Нефтчі» вдалося нав'язати боротьбу гранду азербайджанського футзалу «Аразу»[6].

Після прийняття азербайджанського громадянства, і погодившись на вмовляння головного тренера збірної Алесіо[7], залучався до виступів за національну команду цієї країни[8]. Зіграв в обох матчах плей-оф за право виходу на чемпіонату світу 2012 року проти збірної Росії і забив гол у одному із них[9].

Літом 2012 року, після двох років роботи тренером в Азербайджані, попри пропозицію продовжити роботу з «Нефтчі», вирішив очолити російський клуб «Газпром-ЮГРА»[10]. Разом з югорським клубом Кака виграв чемпіонат і Кубок Росії, Кубок УЄФА, а також Кубок кубків.

У січні 2018 року приєднався до складу одеської команди «Чорне море», щоб виступити у чемпіонаті України з футзалу серед ветеранів 40+[11]. Забив 4 голи у чотирьох матчах і був визнаний одним з найкращих гравців першого етапу[12].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Загалом
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2001-2002 Іспанія «Барселона» Почесний дивізіон 19 14 - - - 19 14
Загалом за «Барселону» 19 14 - - 19 14
2004-2005 Росія «Спартак-Щолково» Суперліга 41 49 КР ? 11 ? 60
2005-2006 Суперліга 34 22 КР 7 4 41 26
2006-2007 Суперліга 20 14 КР ? ? ? ?
2007-2008 Суперліга 25* 14* КР 0 0 25 14
2008-2009 Суперліга 44 22 КР 0 0 44 22
Загалом за «Спартак-Щолково» 164 121 ? ? ? ?
2009-2010 Росія ЦСКА Суперліга 8 2 КР 1 2 9 4
Загалом за ЦСКА 8 2 1 2 9 4
2009-2010 Росія «Динамо» Суперліга 6 0 КР 2 0 8 0
Загалом за «Динамо» 6 0 2 0 8 0

Примітка. За іншими даними в чемпіонаті Росії сезону 2007/08 Кака зіграв 24 або 26 матчів і забив 15 голів.

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Гравець[ред. | ред. код]

«Спартак-Щолково»
  • Росія Суперліга
    • Срібний призер чемпіонату Росії (1): 2004/05
    • Бронзовий призер чемпіонату Росії (1): 2005/06
«Динамо-Ямал»

Індивідуальні призи[ред. | ред. код]

  • Росія Найкращий бомбардир Суперліги: 2004/05 (49 м'ячів)
  • Найкращий бомбардир Кубка Губернатора Московської області: 2005 (4 м'ячі)[13]
  • Найкращий гравець першого етапу чемпіонату України серед ветеранів 40+: 2018

Тренер[ред. | ред. код]

«Нефтчі»
  • Азербайджан Прем'єр-ліга
    • Срібний призер чемпіонату Азербайджану (1): 2010/11
  • Росія Кубок Азербайджану
    • Володар (1): 2010/11
«Газпром-ЮГРА»
«Кайрат»
  • Казахстан Кубок Казахстану
    • Володар (1): 2019/20
  • Казахстан Суперкубок Казахстану
    • Володар (1): 2019

Міжнародні[ред. | ред. код]

Європа[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fernando César (15 декабря 2002). Brazil - Futsal League 2000 (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 8 вересня 2011.
  2. «Es un orgullo ser el revulsivo del Barça» (ісп.)
  3. Кубок России. Первый этап. // Газета «Футбол Review». — 2004. — Вип. 38 (525) (24-30 сентября). — С. 27. (рос.)
    Кубок России-2004 // Газета «Футбол Review». — 2004. — Вип. 44 (531) (5-18 ноября). — С. 22. (рос.)
    Морозов Георгий. Бело-голубое постоянство // Газета «Футбол Review». — 2004. — Вип. 47 (534) (26 ноября-2 декабря). — С. 21. (рос.)
  4. Кака подписал контракт с ЦСКА (рос.)
  5. Эмин КЮРДОВ: «Горжусь тем, что „Нефтчи“ и сборная Азербайджана отказались от легионеров» [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. НАШ ОТСТУПАЮЩИЙ ФУТЗАЛ… (рос.)
  7. Убедил Кака возобновить карьеру [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Куратор АФФА: Кака имеет право играть в сборной Азербайджана
    Определился состав сборной Азербайджана по футзалу на матчи с Турцией (рос.)
  9. Повезем в Тюмень победу [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
    Дорогая путевка в Таиланд [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Азербайджанский футзалист Кака стал главным тренером российского клуба [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Ветераны «40 плюс»: четыре претендента и один бразилец! (рос.)
  12. Ветераны «40 плюс». Цифры и мнения. Лучшие — Шуст и Кака (рос.)
  13. МФК «Спартак-Щелково» Московская область. Сезон 2005-06 (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • 20 лет. Мини-футбольный клуб «Газпром-Югра». — Екатеринбург : Ассорти, 2013. — 212 с. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]