Пауль Гаваокс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль Гаваокс
ест. Paul Haavaoks
Народився 12 червня 1924(1924-06-12)
Вярска, Петсерімааській повіт, Естонія
Помер 30 вересня 1983(1983-09-30) (59 років)
Ряпіна, Естонія
Громадянство Естонія
Діяльність поет, прозаїк
Мова творів естонська
Роки активності 19381983

Пауль Гаваокс (ест. Paul Haavaoks; 12 червня 1924, Вярска, Естонія - 30 вересня 1983, Ряпіна, Естонія) — естонський поет і прозаїк, що творив вируською мовою.

Біографія[ред. | ред. код]

Син селянина, працював у сільському господарстві. Після закінчення Другої світової війни - на будівництві.

З 1951 по 1955 - редактор газети «Koit» («Світанок»). З 1955 - позаштатний кореспондент в Ряпіна (Південна Естонія).

Похований в місті Вярска.

Творчість[ред. | ред. код]

Перші вірші поета з'явилися ще до московської окупації - у 1937-1938 роказ. Активно друкуватися почав 1949. Повністю присвятив себе літературній діяльності з 1955.

Був одним з найбільш активних національних поетів Південної Естонії. У другій половині 1960-х років писав свої вірші на південно-естонському діалекті.

Вірші Гаваокса присвячені, головним чином, життю рідного краю - Причуддя, центральне місце в них займають картини народного побуту і опису рідної природи.

Автор збірок віршів:

  • «Біля озера Пейпсі» («Peipsi rannalt», 1957),
  • «Подорожні в дорозі» («Rändajad maanteel», 1960),
  • «Шумлять ліси» («Metsad kohisevad», 1962),
  • «Пісня про велику скарбницю» («Laul suurest salvest», 1965),
  • «Мурашина стежка» («Sipelgarada», 1970).
  • Talvised mesipuud. Valik luuletusi 1949-1969 (1971)
  • Palumaa pedajad (1974)
  • Kanajala linnajagu (1977)
  • On küla kuskil veel (1980)
  • Rannahääled (1981)
  • Suvised nurmed. Valik luuletusi 1962-1982 (1984)
  • Väike luuleraamat "(1988)

Написав кілька книг віршів для дітей, прози для юнацтва. Багато з його віршів були покладені на музику.

Вірші для дітей[ред. | ред. код]

  • Rannapoisid (1960)
  • Lehesall ja lumerätt (1962)
  • Nipitiri (1974)
  • Valge pilliroog (1974)
  • Eelkarastumine (Книга спогадів, 1974)

Література[ред. | ред. код]

  • "Keele ja Kirjanduse" ringküsitlus kirjanikele. Paul Haavaoks – Keel ja Kirjandus 1962, nr 1, lk 50–51
  • Mall Jõgi, "Arupidamise ja kokkuvõtete tegemise raamat" (valikkogu "Talvised mesipuud" arvustus) – Looming 1972, nr 3, lk 516–518
  • Hando Runnel, "Paul Haavaoksa määramatus ja määratus" – Keel ja Kirjandus 1974, nr 6, lk 334–337 ja raamatus: H. Runnel, "Ei hõbedat, kulda", Tallinn 1984, lk 154–161
  • Valeeria Villandi, "Palumaa pedajas. Paul Haavaoks 50" – Looming 1974, nr 6, lk 1007–15
  • Nekroloog – Looming 1983, nr 10, lk 1438–39
  • Tõnis Lehtmets, "Paul Haavaoks" (nekroloog) – Keel ja Kirjandus 1983, nr 12, lk 707–708
  • Julius Ürt, "Paul Haavaoksa luuletajaelu kokkuvõte" (raamatu "Suvised nurmed" arvustus) – Looming 1984, nr 11, lk 1566–67
  • Paul Haavaoks. Personaalnimestik. Koostanud Aili Järv, Tallinn 1984
  • Eesti kirjanduse ajalugu, V köide, II raamat, ER, Tallinn 1991, lk 225–228 (ülevaate autor Aadu Säärits) ja bibliograafia lk 244–245
  • Hellar Grabbi, "Vabal häälel. Mõtteid kahesajast eesti raamatust". Virgela, Tallinn 1997, lk 34–35 (arvustus: Paul Haavaoks, "Kanajala linnajagu" ja Kalju Kangur, "Härmalõngad")
  • Ilmar Vananurm, "Setomaa liivalill" – "Minevikumälestusi" II (Põlvamaa kodulookogumik). Jakob Hurda nimeline Põlva Rahvahariduse Selts, Põlva 2000, lk 5–9

Посилання[ред. | ред. код]