Будівельна справа
Будівни́цтво, будува́ння[1][2] — галузь матеріального виробництва, в якій створюються основні фонди виробничого і невиробничого призначення: готові до експлуатації будівлі, споруди, їх комплекси.
В термінології профільного Міністерства розвитку громад та територій «будівництво» — це нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва[3].
Термін «будівництво» охоплює:[4]
- будівельні роботи, серед них земляні роботи і спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка й пофарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель;
- цивільне будівництво, куди входять земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водних шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об'єктів, пов'язаних з наданням послуг, як-от комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;
- монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчику.
Староукраїнським відповідником до слова будувати (пол. budować, від середньоверхньонімецького büden) є слово строїти[5] (дав.-рус. строити, прасл. *strojiti).
Класифікація[ред. | ред. код]
Галузі будівництва[ред. | ред. код]
Розрізняють такі галузі будівництва:
- Промислове будівництво;
- Транспортне будівництво;
- Житлово-цивільне будівництво.
Види будівництва[ред. | ред. код]
Існують такі види будівництва:
- великопанельне житлове будівництво;
- збірно-монолітне каркасне житлове будівництво;
- цегляне житлове будівництво;
- дерев'яне житлове будівництво;
- панельно-каркасне житлове будівництво.
Після завершення будівництва забудовник має подати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] або отримати сертифікат, що підтверджує прийняття в експлуатацію об'єктів класу наслідків СС2 та СС3[6].
Див. також[ред. | ред. код]
- Охорона праці
- Запобіжний пояс
- Будівельна інженерія
- Капітальне будівництво
- Наземне будівництво
- Будівництво гірничого підприємства
- Будівництво свердловини
- Будівництво трубопроводу
- Будівельні норми
- День будівельника
- Будівельна ізоляція
- Віртуальна будівля
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Будівництво // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Будування // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ ПОРЯДОК розроблення проєктної документації на будівництво об'єктів. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- ↑ Рекомендація щодо безпеки та гігієни праці у будівництві N 175 (розд.1, п.2) м. Женева, 20 червня 1988 року
- ↑ СТРОЇТИ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Будівництво // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 41. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Будованє, Будованье // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 128.
|
Це незавершена стаття з будівництва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
