Пеленський Ярослав Богданович
| Пеленський Ярослав Богданович | |
|---|---|
| Народився |
12 квітня 1929 Варшава |
| Помер |
20 лютого 2022 (92 роки) Нью-Йорк |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, політолог |
| Alma mater | Вюрцбурзький університет, Мюнхенський університет |
| Галузь | історія, політологія |
| Заклад | Американський університет у Вашингтоні, Університет Айови |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор |
Пеленський Ярослав Богданович (нар. 12 квітня 1929, Варшава — пом. 20 лютого 2022, Нью-Йорк) — історик та політолог. Професор (1964). Іноземний член НАН України (1992). Дійсний член Української вільної академії наук, Наукового товариства імені Шевченка.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в м. Варшава. Навчався у Вюрцбурзькому (1948—1949) та Мюнхенському (1950—1955) університетах. Захистив докторські дисертації на теми: «Українська національна думка у світлі творчості М.Грушевського та В.Липинського» в Мюнхенському університеті (1957) та «Московські імперські претензії до Казанського ханства: Дослідження постання імперської ідеології» в Колумбійському університеті (1968). Доцент Кінгс-коледжу (1958—1961), професор історії Американського університету у Вашингтоні (1964—1967), Університету Айови (1967—1998). Член редколегії часопису «Континент» (Париж—Москва; з 1983). Редагував часопис-альманах «Віднова» (1984—1987). З 1987 — президент Східноєвропейських досліджень інституту імені В.Липинського у Філадельфії (США). Голова фундації О. і Т. Антоновичів (1987). Директор Інституту східноєвропейських досліджень НАН України (1993—2008; з 2001 — Інститут європейських досліджень НАН України).
Помер 20 лютого 2022 року у Нью-Йорку[1].
Публікації[ред. | ред. код]
Автор праць з історії Східної Європи доби пізнього середньовіччя та ранньомодерних часів, українсько-польських відносин, української суспільно-політичної думки 20 ст. і політології, зокрема, студій про В.Липинського, оглядів української радянської історіографії 1950—60-х рр., історії взаємин Великого князівства Московського та Казанського ханату в 14—15 ст. й низки інших. За редакцією Пеленського видані «Україна на переломі 1657—1659» В.Липинського (Філадельфія, 1991), збірка статей і матеріалів «В'ячеслав Липинський: Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» (Київ—Філадельфія, 1995), «Листи до братів-хліборобів» В.Липинського (Київ—Філадельфія, 1995), «Спогади» П.Скоропадського (Київ—Філадельфія, 1995), «В'ячеслав Липинський: Листування» (т. 1: «А—Ж». Київ—Філадельфія, 2003) та чимало інших[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ IN MEMORIAM: помер Ярослав Пеленський. Історична правда. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ Напр.,: J Pelenski, ‘The Emergence of the Muscovite Claims to the Byzantine-Kievan “Imperial Inheritance”’, Harvard Ukrainian Studies, Volume 7, 1983, pp 520-21. ; J. Pełeński. Inkorporacja ukraińskich ziem dawnej Rusi do Korony w 1569 r. Ideologia i korzyści – próba nowego spojrzenia, w: Przegląd Historyczny, t. LXV, 1974, zesz. 2, s. 243-261.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- О. В. Ясь. Пеленський Ярослав Богданович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 108. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Гай-Нижник П. Ярослав Пеленський. Етапи життєвого і наукового шляху [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] // Київська старовина. — 2004. — № 1. — С.155–162.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пеленський Ярослав Богданович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.91-93
|
